«Якщо кремація — це горіння, чому після неї щось лишається? Дрова ж згоряють майже повністю», — питає десятикласник на уроці хімії, коли клас доходить до реакцій окиснення. Питання слушне, і відповідь на нього пояснює весь процес краще за будь-яку інструкцію. Розбираємо, що насправді відбувається з тілом у печі крематорію і чому результат саме такий.
Чому тіло не горить як дрова
Близько 60 % маси тіла дорослої людини становить вода. Перш ніж щось почне горіти, цю воду треба випарувати, а на це йде величезна кількість енергії. Тому тіло не спалахує саме по собі: камеру крематорію нагрівають газовими пальниками до температури близько 760–1000 °C і тримають її весь час процесу.
Разом із тілом у піч потрапляє і труна. Дерево згоряє повністю і навіть віддає процесу частину тепла, тому для кремації беруть прості дерев’яні труни без металевого оздоблення. У середньому кремація триває близько двох годин. Точний час залежить від маси тіла і конструкції печі.
Що відбувається в печі
З погляду хімії процес іде в кілька етапів, які частково накладаються один на одного:
- вода випаровується і виходить із камери як пара;
- білки, жири і вуглеводи розкладаються від жару і окиснюються киснем повітря до вуглекислого газу і води;
- органічна частина кісток, білок колаген, теж згоряє;
- мінеральна частина кісток лишається.
Отже, згоряє все, що містить вуглець і може реагувати з киснем. А мінерали вже є сполуками з киснем, тому горіти їм просто нікуди.
З чого складається прах
Основа кісткової тканини — мінерал гідроксиапатит, сполука кальцію і фосфату. Саме він і становить більшу частину того, що називають прахом. За даними аналізів, майже три чверті праху припадає на фосфати і кальцій, решта — сульфати, калій, натрій і сліди інших елементів.
Після печі це не попіл, а світлі крихкі фрагменти кісток. Їх подрібнюють у спеціальному млині — кремуляторі — до консистенції грубого піску. Від дорослої людини лишається в середньому 2–3 кілограми праху. Прах має сильно лужну реакцію, тому рослини поруч із ним часто погано ростуть.
Що не горить: метал
Титанові штифти, суглобові протези і зубні коронки витримують температуру печі: титан плавиться лише за 1 668 °C. Після кремації їх відокремлюють від праху і утилізують окремо.
Є й винятки, які прибирають заздалегідь. Кардіостимулятор виймають до кремації, бо його батарея під дією жару може вибухнути і пошкодити піч.
Куди дівається дим
Гази з основної камери потрапляють у другу, де їх допалюють за високої температури. Висока температура тут потрібна, щоб розкласти складні органічні сполуки, які утворюються під час горіння. Так позбуваються запаху і більшої частини шкідливих речовин. Окрема проблема — ртуть зі старих амальгамних пломб: вона випаровується і без фільтрів потрапляє в повітря. Тому сучасні крематорії у Європі ставлять системи очищення викидів.
Чи екологічніша кремація за поховання в землю, однозначної відповіді немає. Кремація дає викиди в повітря, поховання роками займає землю, на якій міста вже відчувають нестачу місць.
Як це влаштовано в Україні
Принцип роботи печі однаковий у всьому світі. У столиці кремацію проводить Київський крематорій на Байковій горі, а родина прощається з людиною в залі перед кремацією. А про те, як відбувається кремація з боку родини, які документи потрібні і що входить у тариф, краще дізнатися заздалегідь, а не в день прощання.
Коротко
Запам’ятайте просте правило: згоряє органіка, а мінерали кісток лишаються, бо вже не можуть окиснитися далі. Пояснюйте учням кремацію як звичайну хімічну реакцію, без містики. Якщо ж питання з навчального стане практичним, служба кремації Kremacia консультує родини цілодобово.
