Карлівська районна Станція юних натуралістів
СЦЕНАРІЙ СВЯТА
Підготувала
керівник гуртків
Карлівської районної
Станції юних натуралістів
Дузенко Алла Станіславівна.
м. Карлівка 2016
Тема: День зустрічі птахів.
Мета:
навчальна: розширити знання учнів про різноманітність птахів рідного краю, поповнювати знання учнів про роль птахів в природі і житті людини; поглибити знання дітей про приліт птахів навесні; вчити дітей вдумливо, дбайливо, уважно ставитися до навколишнього середовища, замислюватися над наслідками своїх дій
розвиваюча: розвивати пізнавальні інтереси учнів; сприяти розвитку спостережливості, інтересу до пізнання тваринного світу, асоціативного мислення, просторової памяті.
виховна: виховувати у дітей бажання піклуватися про пташок, оберігати їх, сприяти вихованню бажання допомагати, ставитися до пернатих друзів бережливо, закладати основи екологічної свідомості і культури.
Художнє та музичне оформлення: малюнки про зимуючі та перелітні птахи, вислови про пернатих («Птахи – наші друзі», «Де багато пташок, там немає комашок», «Птахи на крилах весну несуть»), дошка, трон Весни, шпаківні, костюми птахів, пісня «Ой минула вже зима» «Як тільки в зеленому гаї», запис співу іволги.
Дійові особи та виконавці:
• 1. Ведуча
• 2. Ведуча
• Зима
• Горобчик
• Дятлик
• Синиця
• Весна
• Березень – писар
• Шпак
• Жайворонок
• Лелека
• Ластівки
• Сорока
• Зозуля
• Іволга
• Горобинник
Хід свята
Прибраний зал:виставка найкращих листівок про зимуючих птахів;
вислови про пернатих; малюнки.
Ведуча: Це свято присвячуєм весні.
Дуже раді бачити її.
Ану заглянемо в лісок, перевіримо:
Чи була вже тут Весна, що зробила тут вона?
Ой, хто це мандрує?
Чогось там мудрує
Може, це вона –
Красунечка Весна?
Та ні. Я помилилася
Із Зимою зустрілалася.
( До Зими)
Дивлюся, я Зимо,
Як гордо ідеш.
Вдягнулася тепло
І взулася теж.
Я думаю, що пора тобі права здавати,
Та йди до батечка- року відпочивати.
Зима. Білосніжна я Зима.
Працювати люблю я.
Ось сипну вам наостанку
Сніжинку свої крижані,
Щоб березневі світанки
Робили холодними дні.
Але сонце дужче припікає –
Тануть сніжинки усі.
Сукня моя намока –
Прикро і сумно мені.
(Виходять діти в костюмах горобчик, дятлик та синиця)
Горобець. От обманщики які –
Березневі ранки!
Тане сніг, течуть струмки, –
Вилітають комашки.
Ох, наїмсь собі гадаю.
А надвечір
Вітер з півночі дмухнув, –
Знову холоднеча!
Знову холод, знову голод.
Я до годівнички, не працюють,
Бо юннати весну ждуть, шпаківні майструють.
Синиця. Ми вже хочемо тепла.
Йди ти Зимонько, пора,
Прийшла пора тобі нас лишати –
Ми будемо Весну зустрічати.
Зима Годі репетувати, щодуху цвірінчати!
Я сама все знаю:
Розтане сніг зима мине,
Земля кругом цвісти почне!
Щоб не накликати біду,
Відступаюся і йду.
( дятлик читає телеграму)
«Увага !Увага! Слухайте всі!
Весна іде! Веснянками зустрічайте»
(Діти виконують пісню « Ой минула вже зима»)
Ой минула вже зима,
Снігу-льоду вже нема,
Ой нема, ой нема,
Снігу-льоду вже нема.
Прилетіли журавлі
Й соловеєчки мал!.
Ой малі, ой малі,
Соловеєчки малі.
В лузі квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вівці травку вже пасуть.
Всі веснянку співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Весну красну вітаймо.
Ведуча: Дні весняні в нас сьогодні
Сонце світить, небо синє.
Бо у березні в природі,
Найжаданніші дні милі.
Ведуча: Щоденно тануть вже сніги,
І сонце вище піднімається.
І ген із вирію сюди,
Додому птахи повертаються.
На сцену виходить Весна.
Ведуча: Ти Весно, назавжди прийшла,
Чи ще сніги вернуться, хуртовини?
Весна: Я березень і квітень привела,
За ними травень прибіжить з долини
Ведуча: Чому ж ти вітер принесла стрімкий,
Невже тобі не хочеться спокою?
Весна: Втікала я, він наздогнав таки,
Тому й набрався сили немалої.
Ведуча: В твоїм волоссі птахи чарівні,
А коси довгі, ніби дві дороги…
Весна: Птахам шляхи вказала я такі,
Які ведуть до отчого порогу!
Ведуча: А ти дарунки Весно, принесла,
Чи щось собі тихенько приховала?
Весна: Це те, що вам доставити змогла –
Й під ноги проліскове впало покривало.
(Весна сідає на трон, біля неї писар Березень.
На сцені, збоку стоїть дошка, де двоє учнів записують інформацію із слів птахів)
Ведуча: На троні серед зелені й водиці,
Королева: запашна Весна.
Екзамен влаштувала, як годиться,
Усіх птахів розпитує вона.
Ведуча: Із чим летять? Які у них новини?
Чи не важкий на батьківщину шлях?
Чи будуть заметілі й хуртовини,
І яка користь з них в оцих краях?
Весна: Я всіх вітаю! Дякую вам нині.
Що супроводжуєте завжди ви мене.
У моїх косах співи журавлинні,
Й бажання жити! Ось що головне.!
То ж всі птахи, які сюди летіли,
Скажіть проблеми і радощі свої.
А писар березень усе замітить,
І всіх розселить вас в оці ліси й гаї.
(Виходить хлопчик у костюмі шпака. Підходить до Весни)
Шпак: Я шпачок відомий всім,
На березі в мене дім.
Я чорненький і маленький,
Люблю щороку дім новенький.
Я поїдаю безліч комарів,
І мух і взагалі комашок різних.
А ще дзвінкий, чудовий маю спів,
Всіх імітую. Ось який я здібний!
Я перший прилітаю навесні,
Ще холодно і ще сніги горою.
Та дуже раді люди всі мені,
Бо знають всі, що Ти ідеш за мною.
Весна: (звертається до Березня)
Пиши наказ: Шпаківні змайструвати.
Послухаєм, що буде жайвір нам казати.
Діти на дошці створюють ланцюжок слів:
ШПАК – КОМАХОЇД, ПЕРШИЙ ПРИЛІТАЄ – ПОТРІБНА ШПАКІВНЯ
Жайворонок: Я і сірий і малий
Жайворонок польовий.
На тім’ї маю чуб короткий,
І співаю я в польоті.
За десять верст я Весну чую,
Бо часом в цих краях зимую.
Я хочу в тебе, Весно, попрохати,
Чи зможеш дітям ти переказати?
Нехай в траві мого гніздечка не шукають,
Не б’ють яєць, діток не зачіпають.
Бо ми беззахисні, слабкі, вразливі,
І дуже корисні, і зовсім не шкідливі!
Весна: (звертається до Березня)
В наказ негайно все вписати.
І дітям все переказати!.
Діти на дошці створюють ланцюжок слів:
ЖАЙВОРОНОК – КОМАХОЇД, ПОЛЬОВИЙ СПІВАК – ПРОСИТЬ НЕ ТУРБУВАТИ
Лелека: Аж із Африки, далеко,
Прилетів до вас Лелека.
Всім уже відомий птах,
На довгих червоних ногах.
В мене хатка є на клені,
Обросла уже гілками,
Може б хтось із вас для мене,
Їх позламував руками?
Бо погано для підльоту,
Я ледь крил не поламав.
Я б віддячив за роботу:
Жаб, щурів, мишей збирав.
(звертається до дітей)
Хочу всіх людей просити:
Перестаньте Ви, смітити!
Не розкидайте ви шнурків, мотуззя.
Бо мої дітки в них заплутуються дуже.
Не зможуть втримати рівновагу на гнізді,
Бути вже тоді біді!.
Весна: (звертається до Березня)
Не смітити! Всі шнурки прибрати!
Платформи птахам штучні збудувати!
Що сказав мені лелека.
Довгу зиму жив лелека
У далекій стороні.
А тепер вернувсь здалека
І таке сказав мені:
– У краю тім – вічне літо.
І нема снігів, зими.
Та свою країну, діти,
Найщиріше любим ми.
– І ви любіть свою Батьківщину,
Свою рідну Україну!
Діти на дошці створюють ланцюжок слів:
ЛЕЛЕКА – БОЛОТНИЙ ПТАХ, СИМВОЛ УКРАЇНИ – ПРОСИТЬ НЕ СМІТИТИ
(Виходять двоє дівчаток у костюмі ластівок: сільської та берегової)
Ластівки: 1.Ми удвох до вас летіли
2. Притомились й не присіли.
1. На льоту ми мух збираємо,
2. Воду з річки набираємо.
1. На дротах любимо сидіти,
2. А не вміємо ходити!
1. Будуєм гнізда на будівлях,
2.І в землі.
Разом: Ми співочі пташечки малі.
1. До вас лише у травні прилітаєм.
2. Бо зараз мух отут іще немає!
1. Хочемо діток попросити:
Дощечку в хліві прибити,
Для гніздечка, біля стріхи,
Щоб обминути потім лихо.
Бо поки виростуть малятка,
То може впасти наша хатка.
2. Ще ми маємо прохання:
Та про це годі і бажати:
Якби добре то було б,
Щоб котів всіх прив’язати!
Весна: (звертається до Березня)
Про котів Ви не праві!
Записуй: дощечки під стріхою, й в хліві.
Не руйнувати нірок над водою,
Бо ми не справимось з мушиною ордою!
Діти на дошці створюють ланцюжок слів:
ЛАСТІВКА – МУХОЛОВКА – ПРОСИТЬ ЗБУДУВАТИ КОНСТРУКЦІЮ ПІД ГНІЗДО
Весна: А ще хто тут галасує.
Я усіх, усіх почую!
(Виходять штовхаючись:сорока, горобинник і зозуля)
Сорока: Я сорока – білобока,
Весною в мене теж морока:
Полагодити гніздечко,
Щось украсти недалечко,
Щоб блистіло, вигравало.
Моє око звеселяло.
Хай на мене не кричать,
Ну не можу я мовчать!
Діти на дошці створюють ланцюжок слів:
СОРОКА – ГАЛАСЛИВА, САНІТАР – ПРОСИТЬ РОЗУМІННЯ
Зозуля: Я «ку-ку, ку-ку, ку-ку»
Живу в лісі і в садку.
Облітаю всі гайки,
Всі лікую гілочки!
Бо апетит хороший маю,
І волохату гусінь поїдаю.
Кажуть, що я безсердечна,
Бо не будую я гніздечка.
Просто я часу не маю,
А моїх діток інші доглядають.
Діти на дошці створюють ланцюжок слів:
ЗОЗУЛЯ – ХАРЧУЄТЬСЯ ГУСІННЮ – ОБІЦЯЄ НАКУВАТИ БАГАТО РОКІВ ЖИТТЯ
Весна: От такі галасуни!
Чудові птахи, корисні вони!
(звертається до Березня)
Пиши: Як вживуться з ними люди.
То з них користь завжди буде.
Учні виконують пісню «Як тільки в зеленому гаї»
(Виходить дівчинка у костюмі іволги. Підходить до Весни)
Іволга: Можливо я не скромно виглядаю,
Та про красу мою всі добре знають.
Яскраво – жовте пір’ячко моє,
А ще чудовий голос в мене є.
Я ховаюся у листі,
Дзьоб червоний, як намисто.
Пісня в мене чарівна,
Ось слухайте, звучить вона.
(Звучить запис голосу Іволги)
Гарна пісня, що й казати,
А чи відомо Вам усім,
Що мої маленькі пташенята,
М’явкають неначе кошенята.
Цілий день їх доглядаю,
Волохату гусінь їм збираю.
Тишину люблю я дуже,
Не лякайте мене, друзі!
Діти на дошці створюють ланцюжок слів
ІВОЛГА – ХАРЧУЄТЬСЯ ГУСІННЮ, ЧУДОВИЙ СПІВАК – ПРОСИТЬ ТИШИНИ
Горобинник: А я горобинник – дрізд.
Я до всього маю хист:
Взимку їм плоди калини. Червоної горобини,
Влітку – яблука, суниці,
Черешні, вишні, полуниці.
На мене люди нарікають.
Та й комах я поїдаю.
Я ніколи не ховаюся. З землі на гілку підіймаюся.
Я нікого не боюся.
Люди зляться, я – сміюся!
Діти на дошці створюють ланцюжок слів:
ГОРОБИННИК – ВСЕЇДНИЙ, КОЧІВНИЙ – ПРОСИТЬ ВИБАЧЕННЯ ЗА ЗБИТКИ
(Виходять горобчик, синичка і дятлик)
Горобчик:А ми…? Про нас забули?
Цілу зиму вас чекали
Ще коли усе навкруг
Зима снігом притрусила
І поля, і луг.
Скільки ми перетерпіли
Майже вибились із сили
Ні зігрітись у промінні,
Ні знайти зерна.
То хіба ж ми неважливі,
Справедливість, ось вона?
Дятлик: В лісі чути: стук та стук –
Б”ю я в стовбур, б”ю у сук,
Не минаю гілочок –
Жодної із дірочок.
Там ховається недуга:
Черв”ячок чи короїд –
Для дерев найбільша з бід!
А мені смачний обід
Синичка: Побудуйте годівниці ви для нас зимою,
Ми віддячимо в стократ влітку і весною.
Поки наші дітки будуть підростать
Шкідників в садках ми будемо шукать.
Вдячні нам звичайно всі дерева діти,
Але до весни спробуй-но дожити.
Весна: Що ви, що ви друзі милі,
Ну , звичайно, ви важливі.
ЗИМУЮЧІ ПТАХИ – СПРАВЖНІ ПАТРІОТИ РІДНОЇ ЗЕМЛІ, ДОПОМАГАТИ ЦІЛИЙ РІК
Весна: Не кричіть в природі любі діти.
Не лякайте птахів, не рвіть квітів!
Зараз Березень ураз,
Зачитає весь наказ!
Березень: Королева в нас весна,
З нею все цвіте відразу,
В березневі дні вона.
Видала такі накази.
Весна: А зараз ми проведемо конкурс.
Проводиться конкурс серед молодших школярів «Найкраща розповідь про птахів»
( нагорода – листівки про птахи).
Керівник гуртка: Підводить підсумки конкурсу на кращу шпаківню.
(всі учасники виходять на подвір’я в парк, де дорослі їм допомагають повісити шпаківні)
