Анотація. Інклюзивне навчання та його організація завжди залишалися актуальними, а особливо зараз, коли значно обмежені можливості для навчання.
Ключові слова: інклюзія, особистісні потреби, емоційно-психологічний стан, навчання осіб з особливими освітніми потребами.
В умовах сьогодення, коли спостерігається неочікувана та досить негативна для навчального процесу ситуація в Україні, інклюзивне навчання потребує особливої уваги. Організація інклюзивного навчання має проходити у відповідності до безпекової ситуації у кожному регіоні країни. А діти з особливо освітніми потребами повинні відчувати надійний захист та підтримку з боку викладачів та батьків.
Підхід до навчання осіб з особливими освітніми потребами, чи то дітей, чи учнів, чи студентів, має бути індивідуальним та базуватися на навчальних потребах, які необхідно задовольняти.
Основною метою навчально-виховного процесу в закладах дошкільної освіти зараз є мінімізація стресу дітей, автоматизація та спрощення дій педагогічних працівників у разі виникнення надзвичайної ситуації.
У Міністерстві освіти і науки України наголосили на необхідності психологічної підтримки дітей дошкільного віку, тому на сайті міністерства оприлюднено низку матеріалів, що містять рекомендації психологів та педагогів, які можуть бути корисними як у воєнний, так і у післявоєнний час.
Діти та молодь є однією з найбільш вразливих груп цивільного населення під час військових конфліктів. На їхніх очах відбуваються шокуючі події, і більшість дітей перебувають у стресі, не можуть прийняти нові обставини, в яких вони перебувають.
Діти з вадами розумового розвитку особливо вразливі до цих жахливих подій. Вони налякані вибухами, не розуміють необхідності повторного переміщення в безпечне місце (бомбосховище), приголомшені або впадають в істерику під час повітряних сирен, постійно відчувають тривогу та страх. Треба мати на увазі, що діти з порушеннями розвитку мають обмежені когнітивні здібності, не можуть швидко і правильно реагувати на події, ефективно обробляти інформацію з навколишнього середовища. З цієї причини важливо надати цим дітям необхідну підтримку та допомогу під час війни, максимально враховуючи їх інтелектуальні здібності, щоб мінімізувати наслідки їхньої психологічної травми.
За таких умов покращується якість методичного забезпечення роботи команд підтримки у розробці програм індивідуального розвитку дитини, значно ефективнішою стає взаємодія закладів освіти з державними органами та соціальними структурами. Важливою ланкою освітньо-виховного процесу у закладах загальної освіти є активна психологічна служба. Зокрема, важлива роль відводиться спілкуванню практичного психолога закладу з батьками та учнями з особливими потребами, які прибули із зони бойових дій. До шкільного психолога за допомогою у вигляді консультацій та підтримки можуть звернутися й інші учасники навчально-виховного процесу: батьки, вчителі. В такому спілкуванні ключову роль відіграє наявність індивідуального підходу до кожної дитини, орієнтація на її бажання та потреби. Тому в школах організовуються як групові, так і індивідуальні заняття, індивідуальні та групові психологічні консультації та 231
факультативні заняття за шкільною програмою для дітей та молоді з особливими потребами, які змінили місце проживання внаслідок бойових дій, в процесі яких надається соціальна та емоційна підтримка.
Окремі аспекти організації навчально-виховного процесу здійснюються у відділі Державної служби якості освіти. Завдяки цьому вже створено механізм організації дистанційного навчання в умовах воєнного часу та забезпечено гнучкість підходів до навчання, організовано онлайн-навчання під час війни.
Під час війни діти з особливими освітніми потребами постійно перебувають у стані невизначеності. Звук повітряної тривоги та вибухів, дорога та незнайомий простір у випадку евакуації – усе це викликає страх, розгубленість і тривогу. Оскільки ці діти мають обмежені можливості швидко реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища, важливо запроваджувати у навчальний процес кроки підтримки, які допоможуть мінімізувати наслідки психологічної травми.
Діти з порушеннями зору знаходяться в ситуації, коли кожен наступний вибух, крок у нове приміщення, звук повітряної тривоги викликають не тільки страх, розгубленість, тривогу, а й стан невизначеності.
Щоб підтримати дитину з порушенням зору, постійно давайте їй можливість висловлювати свої переживання, а у відповідь говоріть слова підтримки. Будьте прикладом емоційних проявів, транслюйте спокій та розсудливість, станьте опорою для дитини, щоб вона відчула спокій. Намагайтеся більше гратися, читати, досліджувати та обговорювати різні ситуації. Підтримуйте тактильний контакт із дитиною, обіймайте її, коли їй страшно або сумно.
Першочергова мета – заспокоїти, створити психологічний комфорт, відволікти дітей від тривожних новин та страшних подій, надати можливість спілкування зі своїми вчителями, друзями, однолітками.
Специфіка полягає в тому, що навчання відбувається в умовах воєнного стану, необхідно враховувати психологічний стан учнів, не перевантажувати, відволікти їх на конструктивну діяльність, емоційно підтримувати.
Також доцільно використовувати такі поради у навчанні дітей з особливо освітніми потребаим:
-потурбуватися про себе, свій емоційно-психологічний стан, дізнатися та використовувати техніки подолання тривожності;
-стабілізувати психологічний стан дітей, за потреби надавати психологічну підтримку;
-створити зону комфорту, яка асоціювалася б з мирним життям, сприяла усталеному режиму дня, відволікала від тривожних новин;
-проводити уроки у спрощеній формі, не навантажувати завданнями, не створювати стресових ситуацій;
-передбачити менше нового академічного матеріалу, натомість більше звернути увагу на актуалізацію вивченого, повторення;
-включати творчі завдання (такі завдання сприяють нормалізації психологічного стану, дитина відволікається), більше дитячої літератури з позитивним сюжетом, творів про природу, тварин;
– розповідати чи інсценувати казки, використовувати елементи «лялькового театру» тощо;
