Підібрати матеріали:

Підходи до управління регіональним розвитком: еволюція та практичне застосування.

Автор: Скворцова Надія Миколаївна

Посада: Вчитель географії

Місце роботи: Ліцей 230

VIP-користувач

Наскільки корисна ця публікація?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

✨ Створюєте навчальні матеріали?📖

💰 Розміщуйте їх для продажу на shop.vsimosvita.com

🔥 Почніть заробляти вже сьогодні!

Презентація описує еволюцію підходів до управління регіональним розвитком від жорсткого централізму до гнучких стратегій.

У період із 1950 по 1970 роки домінував екзогенний підхід («зверху-вниз»), у якому центральний уряд виступав головним інвестором, намагаючись штучно вирівняти території за допомогою масштабних вливань у промисловість та інфраструктуру, тоді як самі регіони залишалися пасивними отримувачами допомоги.

У 1980–1990-х роках на зміну прийшов ендогенний підхід («знизу-вгору»), що змістив фокус на внутрішні резерви територій, підтримку малого та середнього бізнесу, розвиток людського капіталу та інновацій.

На межі століть сформувалася сучасна парадигма — місцево-орієнтований підхід (Place-based approach), який синтезує сильні сторони минулих моделей. Його практичним втіленням стала концепція «розумної спеціалізації», яка допомагає регіонам знаходити свої унікальні переваги, спираючись на науку, бізнес і партнерство.

Для України ці процеси тісно пов’язані з децентралізацією, що дала громадам реальні повноваження та ресурси, а також із завданнями повоєнного відновлення за принципом «Build Back Better» (відбудувати краще, ніж було), що передбачає глибоку трансформацію та технологічну модернізацію економіки.
Вікно перегляду презентації
Отримати код
Короткий опис презентації

Презентація присвячена підходам до управління регіональним розвитком та їх еволюції від централізованих моделей до місцево-орієнтованих стратегій. Вона охоплює три основні підходи:

  1. Екзогенний підхід (1950-1970): управління «зверху-вниз» з акцентом на державні інвестиції.
  2. Ендогенний підхід (1980-1990): акцент на внутрішньому потенціалі регіонів та розвитку малого бізнесу.
  3. Місцево-орієнтований підхід (XXI ст.): синтез попередніх моделей, що враховує специфіку територій.

Також розглядається український контекст децентралізації та виклики повоєнного відновлення, що вимагають нових стратегій для сталого розвитку регіонів.

Додайте в закладки, щоб не втратити. 😉

Інші публікації автора

Популярні публікації

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Довжина коментаря повинна бути не меншою ніж 200 символів!

Створюєте навчальні матеріали?

💰 Розміщуйте їх для продажу на shop.vsimosvita.com

🔥 Почніть заробляти вже сьогодні!

© 2018-2026 ВсімОсвіта
Для відображення на іншому сайті, скопіюйте даний код
Скопіювати
✔ Скопійовано
успішно