Підходи до управління регіональним розвитком: еволюція та практичне застосування.
Презентація описує еволюцію підходів до управління регіональним розвитком від жорсткого централізму до гнучких стратегій.
У період із 1950 по 1970 роки домінував екзогенний підхід («зверху-вниз»), у якому центральний уряд виступав головним інвестором, намагаючись штучно вирівняти території за допомогою масштабних вливань у промисловість та інфраструктуру, тоді як самі регіони залишалися пасивними отримувачами допомоги.
У 1980–1990-х роках на зміну прийшов ендогенний підхід («знизу-вгору»), що змістив фокус на внутрішні резерви територій, підтримку малого та середнього бізнесу, розвиток людського капіталу та інновацій.
На межі століть сформувалася сучасна парадигма — місцево-орієнтований підхід (Place-based approach), який синтезує сильні сторони минулих моделей. Його практичним втіленням стала концепція «розумної спеціалізації», яка допомагає регіонам знаходити свої унікальні переваги, спираючись на науку, бізнес і партнерство.
Для України ці процеси тісно пов’язані з децентралізацією, що дала громадам реальні повноваження та ресурси, а також із завданнями повоєнного відновлення за принципом «Build Back Better» (відбудувати краще, ніж було), що передбачає глибоку трансформацію та технологічну модернізацію економіки.
Вікно перегляду презентації
Отримати код

Додайте в закладки, щоб не втратити. 
Інші публікації автора
Популярні публікації


