Методичні рекомендації. Тема: "Інноваційна діяльнісь в умовах дошкільної освіти"

Мороз Наталія Вихователь-методист ЗДО №358
Інноваційна діяльність в умовах дошкільної освіти Анотація: Масштабні зміни у освіті нашої держави продиктовані тенденціями розвитку суспільства. Реформування та модернізація дошкільної освіти потребують від педагога широкого спектру теоретичної обізнаності зі змістом програмного забезпечення та інноваційних технологій його реалізації. Оновлений зміст дошкільної освіти, програми та навчально-методичне забезпечення, що його реалізують, спонукають до оновлення способів взаємодії дошкільних навчальних закладів із зовнішнім освітнім середовищем. Ключові слова: новація, інновація, інноваційна педагогічна діяльність, готовність до інноваційної педагогічної діяльності, самооцінка.
Мета статті. Головною метою статті є обґрунтування та розкриття актуальності інноваційної діяльності в роботі педагога з дітьми дошкільного віку.
Нова якість освіти – це крок до розвитку відповідальних і свідомих громадян, яка формує сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти в умовах сьогодення. У зв’язку з цим зростає потреба у інноваційних підходах в організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти. Причинами нововведень, тобто інновацій, у дошкільній ланці освіти є: ●необхідність вести активний пошук шляхів розв’язання проблем, наявних удошкільній освіті;●бажання не зупинятися на досягнутому,●прагнення педагогічних колективів підвищити якість освітніх послуг,урізноманітнити їх, задовільняючи запити окремих груп батьків,●конкуренція між дитячими садками тощо.Успішне здійснення інноваційної діяльності обумовлене готовністю вихователів до неї, інноваційним потенціалом закладу загалом, розвитком інноваційного менеджменту дошкільного навчального закладу.
29
Дослідженням доведено, що заклади дошкільної освіти мають труднощі у розв’язанні питань ресурсного забезпечення інновацій, у розробці бізнес-плану розвитку закладу (будучи формально юридичними особами, не мають економічної самостійності).. Статус успішного в очах батьків отримують ті дошкільні заклади, які вчать дошкільників писати і читати, а школи отримують «готових» до навчання дітей, проте без мотивації до учіння, і показують практично задовільну успішність у початкових класах .
Як бачимо, вихователь має діяти «зі знанням справи», бути компетентним, володіти відповідними знаннями та здібностями задля ефективної реалізації освітньої діяльності у закладі дошкільної освіти.
Професійна компетентність є динамічною характеристикою педагога, що постійно змінюється (залежно від суспільних умов); орієнтується на майбутнє (вміння організовувати діяльність з огляду на власні можливості); має діяльнісний характер (узагальнення знань і умінь у розв’язанні конкретних завдань); пов’язана з мотивацією на безперервну самоосвітню діяльність. Це така характеристика, що дає можливість вихователю розв’язувати проблеми і типові завдання, які виникають у реальних ситуаціях освітньої діяльності, із використанням власних знань, умінь і навичок, досвіду, цінностей і нахилів. Професійна компетентність педагога – дошкільника залежить не лише від кількості засвоєних знань, а й від світоглядних позицій, філософії його буття, емоційно-мотиваційного розвитку, творчого потенціалу, сформованості вольових звичок, рівня психічного розвитку, уміння критично аналізувати свою професійну діяльність. Громадськості важко зрозуміти, що головне в оцінці ефективності дошкільної освіти – не обсяг набутих дитиною знань, а поєднання їх з особистісними якостями та вміннями користуватися ними в повсякденному житті. Показниками ж ефективної інноваційної діяльності вважаємо не функціонування, а розвиток дошкільного закладу, в якому педагогічні кадри можуть розвивати свої професійні та особисті якості, керівник забезпечувати успішну діяльність усіх учасників педагогічного процесу, колектив працювати в творчому пошуковому режимі тощо
Високий рівень готовності до застосування інноваційних педагогічних технологій необхідний майбутнім вихователям для реалізації глобальних цілей освітнього процесу (навчання, виховання, розвитку дошкільників), що є творчо-пошуковим підходом до вирішення педагогічних задач, активно-виборчим характером освітньо-професійної діяльності, прагненням здійснювати перетворювальну діяльність та одним з невід’ємних показників їх професіоналізму. Педагог має не лише орієнтуватися у сучасних досягненнях дошкільної освіти, впроваджувати провідні ідеї та освітні технології у практику роботи, а й займатися інноваційною діяльністю в сфері формування здоров’я дітей. Важливим чинником інноваційної діяльності вихователя є усвідомлення ним, що кожна освітня технологія має містити в собі оздоровчий компонент, тобто її основна спрямованість полягає в збереженні фізичного, психічного (інтелектуального і емоційного), духовного (морального) і соціального здоров’я. Важливим аспектом під час вибору оздоровчої технології є врахування індивідуального стану здоров’я вихованців та умов і можливостей ЗДО. Урахування цих аспектів дасть змогу функціонально ефективно використовувати певну технологію й забезпечувати її комплексний вплив на процес формування здоров’я дитини. Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей раннього віку в ЗДО слід виокремити: пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, психогімнастику (вправи, ігри ) тощо. Доведена ефективність впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, до яких належать: артотерапія, казкотерапія, ігротерапія, сміхотерапія; музична терапія; кольоротерапія тощо. За останні роки популярності набуло застосування в практиці роботи ЗДО оздоровчих технологій, що використовуються з профілактично – лікувальною метою, серед них
30
можемо виділити такі: фітотерапія (чаї, коктейлі, фітомішечки); ароматерапія (ароматизація приміщення); вітамінотерапія (вітамінізація страв), різні види масажу (з використанням щіток, шишок, горішків, самомасаж), урізноманітнення роботи шляхом застосування нетрадиційного обладнання тощо. Поради вихователям щодо застосування здоров’язбережувальних технологій у роботі з дітьми: ●чітко плануйте свою діяльність;●добре опануйте обрану технологію;●створюйте відповідне середовище;●узгоджуйте свої дії з батьками дітей, забезпечуйте єдність підходів закладуосвіти і батьків до запроваджуваної технології;●залучайте вихованців тільки за їхнім бажанням;●будьте в доброму гуморі;●слідкуйте за власним здоров ям;●пам’ятайте, що здорову дитину може виховати лише здоровий педагог;●регулюйте індивідуальні навантаження, враховуйте принцип прогресуючогонавантаження;●використовуйте в своїй діяльності екологічно доцільні предмети;●дотримуйтеся гігієнічних вимог;●самовдосконалюйтеся.Використання розмаїття оздоровчих технологій допоможе забезпечити багаторівневість освітньої системи в рамках здоров’язбережувального простору. У той же час ознайомлення з інноваційними підходами в галузі оздоровлення дітей націлює педагогів на пошук найбільш раціональних шляхів збереження й зміцнення їхнього здоров’я, оптимізує творчість педагогів, сприяє їхньому самовдосконаленню.
Інноваційна компетентність майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти – це основа професійної спрямованості, що вирізняється теоретичною й практичною готовністю до сприйняття та використання інновацій у професійній діяльності, забезпечує перетворення особистісного потенціалу як дітей дошкільного віку, так і фахівців. Характер інноваційної діяльності майбутніх вихователів ЗДО залежить від рівня їхньої готовності до такої діяльності. Готовність до інноваційної діяльності – це сукупність якостей вихователів, що маркують спрямованість на розвиток власної педагогічної діяльності та діяльності всього колективу ЗДО, а також засвідчують здатність виявляти актуальні проблеми освіти й виховання дітей дошкільного віку, знаходити та реалізовувати ефективні способи їх вирішення. Подальші напрацювання варто скеровувати на розроблення педагогічних умов формування інноваційної компетентності майбутніх вихователів ЗДО. З досвіду роботи вважаю, що найбільш вдалою формою для освоєння педагогічних інновацій це – Технологія сторітелінгу. Пропоную вашій увазі майстер – клас: «Технологія сторітелінгу або як мотивувати дітей». Відкрити його можна за дпомогою сканування QR – коду.
Особливої актуальності в умовах модернізації змісту освіти набувають інформаційно-комунікаційні технології (через демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці,
31
з ноутбуком, старт – телевізором, з прослуховуванням через навушники та інше, з метою активізації пам’яті та розумових процесів дітей). Поряд з традиційним засобами популярності набувають мультимедійні засоби навчання в електронних освітніх ігрових ресурсах, де вдало поєднуються тексти, аудіо, малюнки, анімація, інтерактивні завдання створені у формі гри, які дозволяють задіювати одночасно зір і слух, увагу і мислення.
Одним із напрямів інформаційно-комунікаційних технологій, що використовують у освітньому процесі в закладах дошкільної освіти – мультимедійні технології. Мультимедійні технології – це технології конвертування всіх видів інформації у цифровий формат, інтеграції інформації в один документ і відтворення його на комп’ютері.
Мультимедійні технології збагачують процес навчання, роблять його ефективнішим, залучаючи до процесу навчання більшість каналів сприймання інформації у дошкільників. Мультимедіа і гіпермедіа -технології інтегрують в собі потужні освітні ресурси, що можуть забезпечити формування та розвиток інформаційної та комунікативної компетенцій. Мультимедіа та телекомунікаційні технології відкривають принципово нові методичні підходи в системі освіти. Інтерактивні технології на основі мультимедіа дозволять вирішити проблему обмежених ресурсів освітньої діяльності як на базі Інтернет-комунікацій, так і за рахунок інтерактивних СD-курсів і використання супутникового Інтернету в закладах дошкільної освіти [3]. Мультимедіа є ефективною освітньою технологією оскільки їй притаманні інтерактивність, гнучкість, інтеграція різних типів навчальної інформації і можливості враховувати індивідуальні особливості дітей дошкільного віку, сприяти підвищенню їх мотивації.
Мультимедійні технології дають змогу «вийти» за межі навчального середовища на занятті; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації і процеси в довкіллі. Мультимедійні технології є одним з найперспективніших і найпопулярніших напрямів інформатизації дошкільної освіти. Вони мають на меті створення продукту, який містить «колекції» зображень і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими візуальними ефектами. Висновки. Отже, при організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти кожен педагог має усвідомити, що для підвищення якості дошкільної освіти необхідно урізноманітнювати форми цілеспрямованого освітнього впливу шляхом застосовування в освітній роботі педагогічних інновацій, сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Підвищуючи рівень допитливості, навичку роботи з законодавчими документами, педагогічними словниками, енциклопедіями, ми здатні будемо вплинути на своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвокомпетентної творчої особистості, готової до самовдосконалення, саморозвитку та самоосвіти. Приведення освітнього процесу у відповідність з викликами суспільства процес не миттєвий і не з легких. Він потребує від кожного педагога високого рівня соціально-педагогічної компетентності, самокритичного погляду, аналізу ситуації та передбачення позитивних результатів у роботі з дітьми. Реальний стан кожного окремого дошкільного навчального закладу потребує глибокого аналізу і систематичної роботи з різними категоріями педагогічних працівників. Тільки так можна реалізувати цілісний підхід до розвитку дошкільника за умови вивищення професійного рівня вихователя. У системі післядипломної педагогічної освіти вбачаємо актуальним визначення педагогічних орієнтирів, формування позитивного мислення кожного педагога і спрямування його на творчу ініціативу. Народна мудрість стверджує, що час — найоб’єктивніший суддя. Перші захоплення і критичність суджень щодо використання інноваційних технологій в дошкільній освіті звільнили місце всебічному аналізові. Лише вивчення, аналіз, апробація, ретельне обміркування, наукове обґрунтування дадуть певні знання, на основі чого можна робити вибір щодо використання тих чи інших інновацій в дошкільних закладах.
32
Більшість із оригінальних і нестандартних інновацій, зокрема ретровведень, ще чекають на реалізацію в майбутньому. І цілком можливо, що актуальними вони будуть протягом ХХІ століття.
Список використаних джерел та літератури
1.Гавриленко О. Навчання дітей дошкільного віку основ комп’ютерної грамотності.Вихователь-методист дошкільного закладу: щомісячний спеціалізований журнал.2010. № 1. С. 37-46. 29
2.Кивлюк О.П. Психолого-педагогічні умови ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій в ДНЗ. Вісник Інституту розвитку дитини: зб. наук. праць.Вип. 13 Київ: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. С. 77–83.
3.Лаврентьєва Г.П. Комп’ютерно-ігровий комплекс у дошкільному закладі. Дошкільневиховання. 2003. №1. С. 10-12.
4.Литвинова С.Г. «Дошкільнятко і комп’ютер»: навчальна програма для дітей старшоїгрупи ДНЗ. Дошкільний навчальний заклад: Практичний журнал вихователя. 2010. №11.С. 20-23.
5.Поніманська Т. Умови застосування комп’ютера в навчально виховному процесідошкільного навчального закладу. Вісник Інституту розвитку дитини. Сер. : Філософія,педагогіка, психологія : зб. наук. праць. Київ: Вид-во Нац. пед. ун. ім. МП Драгоманова2014. Вип. 32. С. 90-95.