Майстер-клас з методики української мови для колег

МАЙСТЕР – КЛАС

Тема: Впровадження технології розвитку критичного мислення  на уроках української мови та літературного  читання  в початкових класах.

Мета: представити систему роботи, яка передбачає можливості використання методів та прийомів роботи з розвитку критичного мислення  на уроках  української мови та літературного читання; передати колегам досвід застосування даних методів та прийомів на різних етапах заняття шляхом демонстрації та опробування; формувати мотивацію до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку.

Обладнання: макет соняшника, пелюстки, проектор, комп’ютер, презентація, картки для учасників, буклети з інформацією про технологію критичного мислення.

 

                        ХІД  МАЙСТЕР-КЛАСУ

Доброго дня, шановні колеги!

Дуже рада представити вашій увазі майстер-клас із власного досвіду роботи під назвою:  

 

             Я впевнена, що деякі з вас знають та використовують                                            різноманітні інноваційні технології. Тому хочу представити наші знання у вигляді соняшника. Пелюстки – це ті методи, прийоми роботи, завдяки яким  ми навчаємо учнів, подаємо їм знання. Багато пелюсток вже є на нашому соняшникові.

Сьогодні в ході майстер – класу ми ще додамо пелюсток до квітки.

Тема мого майстер-класу: «Методи та прийоми роботи з розвитку критичного мислення  на уроках української мови та літературного читання»

Актуальність впровадження технології критичного мислення на уроках в початкових класах покликана  вимогою часу – необхідністю розвивати в учнів молодших школярів базової комунікативної компетентності, а також виховувати справжнього громадянина української держави.

Що дає використання вищезазначеної технології  учителю? Звичайно, урізноманітнення, зацікавленість учнів(підвищується мотивація до вивчення мови), мінімум витрат часу або взагалі відсутність витрат, якщо учні вже навчені виконувати запропоновані завдання.

Що ж собою уявляє технологія критичного мислення? Якими будуть ваші припущення?

Для цього я пропоную виконати один із прийомів – «Асоціативний кущ».

 

(Швидкість реагування, нестандартність мислення, збагачення словникового запасу, вирішення проблем різного ступеня складності…)

(прикріплення пелюстки до соняшника )

 

 

 

Мета вищезазначеної технології – розвиток  розумових  навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але й у повсякденному житті (вміння приймати виважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні аспекти явищ тощо).

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Отже, розглянемо основні стратегії (прийоми і методи) технології критичного мислення, які доречно використовувати на уроках мови , наприклад під час вивчення частини мови – іменник.

Перед тим, як увійти до аудиторії, вам запропонували картки різного кольору. Погрупуйтесь, будь ласка, за кольором картки. (Червоні, жовті, зелені).

Які асоціації у вас виникають з кольором вашої групи? (заслуховування припущень).

 

*Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану: (на екрані)

• Тема (іменник)
• Опис (прикметник)
• Дія (дієслово)
• Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
• Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

 

**Завдання групам: скласти сенкан за темами:

• Рушник
• Прапор
• Україна

                                                                     

Хронометраж – 2 хвилини.                                                                                         

(заслуховування відповідей.)

• Рушник.
• Гарний, полотняний, різнокольоровий.
• Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
• Бережемо, пишаємося, даруємо.
• Оберіг, зв’язок з минулим.

 

На вашу думку, на якому етапі уроку можна запропонувати даний вид роботи?

(після опробовування кожної стратегії – на «соняшник» прикріплюються пелюстки )

 

 

*Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Кожній з груп випаде одна грань кубу – одне завдання, яке ви спробуєте вирішити протягом 2-х хвилин. Слово, з яким ми працюватимемо – «Калина»

 

 

   **Приклад «Кубування»

(Робота в групах).

• Лексичне значення слова.

Калина – високий гіллястий кущ заввишки 2-4 м з білими квітами під час цвітіння та червоними кислуватими ягодами під час плодоносіння.

До витоків слова.

Одна з версій – «калина», від праслов’янського означає розжарювати, гартувати, напевно у порівнянні з яскраво – червоним кольором ягід.

 

Сполучення слів:

• Червона , заквітчана, корисна, лікувальна…
• Скуштувати, поливати, саджати,
• Фразеологізми:
• Не бути калині малиною.            
• Заливається, як соловей на калині.

     

Прислів’я:

– Без верби і калини немає України.

• Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
• Милуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

Загадка:    

                      У вінку зеленолистім,

                      У червоному намисті,

                       Задивляється у воду

                       На свою хорошу вроду.

Вірші: Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

 

 

До речі, завдання на гранях кубу можуть залежати від віку школярів(класу навчання), етапу уроку, на якому пропонується стратегія, тощо.

 

Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

 (влучно використовувати на основі текстових вправ а також при вивченні визначень і правил)

Алгоритм

• Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст .
• Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.
• Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

 

Давайте спробуємо.(Текст поступово демонструється на екрані)

 

                                       Лелеки

Лелеки відлітають у теплі краї – в Африку. Більше двох місяців летять вони туди. А повертаючись на Батьківщину, летять удвічі швидше.

• Куди лелеки відлітають зимувати?
• Як довго триває їх політ?
• Чому птахи повертаються на Батьківщину швидше?
• Про що ми дізнаємось у наступній частині тексту?

 

Навесні у гніздечку чорногузів з`являється від трьох до п’яти пташенят. Бусоли приносять своїй малечі жаб, комах, мишей, ящірок.

• Чи справдилися наші прогнози щодо змісту тексту?
• Які синоніми до слова «лелека» вжиті в тексті?
• Скільки пташенят з`являється у бусолів навесні?
• Чим годують батьки малечу?
• Про що буде йти мова у наступній частині тексту?

 

У народі вважають, що лелеки приносять щастя. Існує народна прикмета: якщо чорногуз звів гніздо на даху будинку, то в господаря буде достаток та родинний затишок.

               – Чи справдилися наші припущення з приводу змісту тексту?

               – Про яку прикмету дізналися?

               – Які ще прикмети пов’язані з лелекою?

 

**Стратегія «Метод прес»

(можливе використання на будь якому етапі  уроку)

 

Етапи методу прес: (на екрані)

• Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
• Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
• Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»
• Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Наприклад, попрацюємо у парах. Ви один одному за даним алгоритмом розповісте: Навіщо вивчати іменники? (1,2 пара), З якою метою ти вивчаєш мову? (3,4 пара)

 

**Стратегія «Взаємні запитання»

Після прочитання правила або визначення, тексту вправи учні ставлять запитання один одному.

• Одне одному в групі;
• Одне одному в парах;
• Одна пара (група) інший.

 

Дана стратегія розрахована на вироблення вміння знаходити в прочитаному найсуттєвіше і можливість пояснити прочитане.

Спробуємо: Прочитайте правило «Іменник, як частина мови» та підготуйте один одному взаємні запитання.

 

Шановні колеги! Ми з вами розглянули і опрацювали  деякі стратегії технології критичного мислення. Уроки рідної мови та літературного читання  повинні стати  справжньою «педагогічною майстернею», де слово жило б, трепетало всіма барвами і відтінками в душі кожної дитини, щоб діти кожен вислів сприймали не лише розумом, а й серцем, намагалися побачити живу картину, почути звуки, прислухатися до переданих почуттів  і уміли висловити свої думки.

І на кінець – ще одна цікава стратегія.

 

**Стратегія «Римування»

Вам пропонується скласти вірш з поданими римами ( учні можуть самостійно придумати рими).

Проекспериментуємо: (робота в групах)

1і 2  група:

– іменник-вареник

*предмет – кашкет

*вивчати – знати  

 

       3  група:

– гра – «на ура»                                                                                                                               

– вітання – побажання

– наснаги – звитяги.                                     

 

А ось моє бачення даного римування:

            Закінчилась наша гра,

Все пізнали «На ура».

Ви прийміть мої вітання

і найкращі побажання.

Щиро зичу вам наснаги

Й продуктивної  звитяги.

         Мій майстер – клас завершується, але на нашому «соняшнику» ще залишилося місце для пелюсток. Як ви вважаєте, чому?

Я бажаю вам успіху у педагогічній діяльності. Вважаю, що кожен з вас обов’язково виростить «свого неповторного соняшника»