Урок присвячений глибокому філософсько-психологічному аналізу поезії Івана Франка «Легенда про вічне життя». Заняття побудоване у формі літературної подорожі-дискусії з елементами інсценізації, що сприяє активному залученню учнів.
Ключова мета — допомогти десятикласникам усвідомити авторську ідею: справжнє безсмертя криється не у вічному тілі, а у взаємному, некорисливому коханні. Урок має на меті розкрити драматизм людського буття, де прагнення до безсмертя (як зовнішньої величі) протиставляється цінності любові (як внутрішньої духовності).
Основні етапи роботи включають виразне читання твору, бесіду за змістом, аналітичну роботу з символікою («вічне життя», образ коханої) та інтерактивну вправу «Суд над безсмертям», під час якої учні аргументують, чи варте життя без любові.
Урок розвиває навички критичного мислення, емоційного сприйняття та аргументації власної позиції. Наскрізна виховна мета — формування ціннісного ставлення до людських почуттів і розуміння того, що любов є сенсом і мірою життя.
