Конспект заняття

ЛЮБИ СВОЮ РОДИНУ, ВОНА В ТЕБЕ ЄДИНА

молодша група

 

 

Мета. Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, пам’ять, уяву дітей, здатність розуміти почуття інших людей і виражати власні. Виховува­ти любов та повагу до всіх членів родини, бажання їм допомагати. Формувати уявлення про сім’ю, її склад, родинні стосунки; значення любові та друж­би в сім’ї. Підтримувати в дітей позитивне ставлен­ня до себе та членів своїх родин.

Матеріал: іграшковий будинок, лялька Оленка; зображення членів сім’ї, рамка; скринька; фото­графії родин вихованців у рамках-сердечках; клубо­чок; художні матеріали.

 

Хід заняття

Вихователь привертає увагу дітей до макета буди­ночка.

Пальчикова гра “Будиночок”

У будинку є дах. (Діти тримають руки “дашком” над головою).

У будинку є віконця.(Показують за допомогою пальців прямокутник).

У будинку є двері.(Тримають долоні перед грудьми).

А на дверях є замок.(Схрещують пальці рук).

Хто його відчинить?(Крутять схрещеними в “замок” руками).

Тук-тук-тук, тук-тук-тук! (Стукають кулачком однієї руки по долоньці другої). Відчиняйте! Я — ваш друг.

Вихователь. Щось ніхто не відчиняє. Посту­каємо ще раз: тук-тук-тук! (Стукає по дверях будин­ку. З нього “виходить” лялька Оленка). Добрий день, дівчинко! Який гарний у тебе будинок! З ким ти у ньому живеш, і як тебе звуть?

Оленка. Добрий день, малята! Мене звуть Оленка. Послухайте віршик, і тоді дізнаєтесь, хто зі мною живе в цьому будиночку.

У мене є матуся, у мене є татусь,

У мене є бабуся, у мене є дідусь,

Ще є у мене братик, а в них усіх є я.

Оце і є, малята, уся моя сім’я.

Я мешкаю в цьому будиночку зі своєю роди­ною. Ми живемо дружно, допомагаємо одне од­ному, весело і цікаво проводимо час.

Вихователь. І в кожного з наших малят, Оленко, теж є родина. Зараз вони тобі розкажуть про свої сім’ї. Та спершу відгадайте загадку.

 Найрідніша, наймиліша,

Любить нас, голубить, тішить,

Завжди серцем вона з нами.

Відгадайте, хто це. (Мама).

Вихователь. Так, звісно, це люба матуся. (Оленка викладає в рамку зображення “своєї” мами). Малята, погляньте, яка у мене є чарівна скринька. Складемо в неї добрі слова для матусі.

 

 

 

 

Дидактична вправа “Мама яка?”

Вихователь відчиняє скриньку, а діти називають слова-означен-ня. Педагог може ставити навідні запитання:

“Яка матуся, коли вона вас обіймає, цілує, жаліє? (Лагід­на, добра, мила, ніжна). А коли модно вдягається? (Гарна, врод­лива, чарівна).

Коли матуся всмі­хається? (Весела, радісна).

Коли піклується про вас? (Турботлива, дбайлива, уважна)’’.

 

Вихователь. Скільки чудо­вих слів про матусю ми зібра­ли в скриньку! Зачинімо її поки що, аби слова не розгубилися. І покажімо Оленці, що вміє ро­бити матуся.

 

Гра-імітація “Що вміє робити матуся” Діти імітують мамині дії в по­буті:миття посуду, приготування їжі, прання білизни, прасування одягу тощо. Кожен може показати й хобі своєї мами: заняття в спортзалі, вишивання тощо.

 

Вихователь

Може він в футбол пограти,

Може книжку почитати,

Рибку в річці упіймати,

В кухні кран ремонтувати.

Для малят герой — це… (тато).

(Викладає в рамку зображення татуся).

Покажемо Оленці, що вміє робити татусь?

Гра-імітація “Що може тато”

Діти імітують рухи і відтворюють звуки.

Пиляти дрова — джик-джик!

Рубати дрова — трісь-трісь-трісь!

Пилососити — у-у-у…

Цвяхи забивати — тук-тук!

Накачувати колеса велосипеда, машини — ш-ш-ш…

Водити машину — вж-ж-ж…

Вихователь. Відчинімо нашу скриньку й по­кладімо до неї лагідні слова для тата.

Проводиться дидактична вправа “Тато який?”.

 

Вихователь. Багато слів і для татуся зібрали. Скриньку поки що зачинимо. І знову пограємо.

Рухлива вправа “Оціни вчинок”

Вихователь. Усі ми любимо наших найрідніших людей — татуся й матусю. Проте іноді за­смучуємо їх своїми вчинками. Зараз я називати­му вчинки дітей. Якщо названий вчинок порадує рідних — поплескайте в долоні, якщо засму­тить — потупайте ніжками.

 

Педагог спонукає дітей передавати емоції й вира­зом обличчя.

 

Приклади вчинків:

• помили посуд;
• не прибрали за собою іграшки;
• полили квіти;
• порвали книжку;
• погралися з маленьким братиком;
• посварилися з кимось тощо.

 

Вихователь. Молодці! Намагайтеся дарувати своїм близьким тільки радість. А ось іще одна за­гадка про любу кожному людину.

У неї руки працьовиті.

Її не можна не любити.

Рукавички зв’яже,

Казочку розкаже,

Пиріжечків як спече —

З’їсти хочеться іще!

(Викладає в рамку зображення бабусі).

Діти “наповнюють” скриньку лагідними словами для бабусі в ході дидактичної вправи “Бабуся яка?’’.

 

Вихователь. У коло всі хутчіш ставайте і гру веселу починайте. У пригоді нам стане бабусин клубочок.

Гра “Передай клубочок”

Діти утворюють коло і під музику передають одне одному клубок ниток. Час від часу музика зупиняється. У кого залишається клубок, той називає улюблене за­няття своєї бабусі.

Вихователь

Він чимало літ прожив,

На повагу заслужив.

В нього я всього навчусь.

Він — мій друг, а ще… (дідусь).

Діти “наповнюють” чарівну скриньку лагідними сло­вами для дідуся під час дидактичної вправи “Дідусь який?”.

Вихователь. У кого з вас є братик? А в кого сестричка? (Викладає зображення хлопчика й дівчин­ки в рамку).

Обговорення життєвих ситуацій

Вихователь показує дітям сюжетні малюнки, на яких зображені ситуації з життя сім’ї:

• матуся вкладає сина (доньку) спати;
• тато сварить сина за розбите м’ячем вікно;
• бабуся жаліє онучку, яка забила коліно, тощо.

Запитання до дітей

• Як ви гадаєте, що говорить матуся своєму синочку (донечці)? Лагідні слова чи суворі?
• 3 якими словами звертається тато до сина, коли його сварить? Чому?
• Що каже бабуся онучці?
• До кого з рідних ви звертаєтеся, коли вам погано? Чи пам’ятаєте, які слова вони вам говорять?

Вихователь. Наші рідні найчастіше зверта­ються до нас лагідно. Від цього на душі стає тепло, радісно. Проте іноді ви чуєте й суво­рі слова. Чи потрібні вони? (Припущення дітей). Так, вони теж корисні, бо схожі на гіркі ліки від хвороби, яка називається “погана поведінка”. Поводьтеся добре, щоб чути від рідних лише лагідні слова.

 

Вправа “Серце родини”

Вихователь. Наша група — це теж родина. Хо­чете почути, як б’ється велике серце нашої сім’ї?

Діти стають у коло, беруться за руки. На вдих роб­лять крок уперед, на видих — крок назад. Вихователь промовляє: “Тук — крок уперед, тук — крок назад”, — і так кілька разів.

 

Вихователь. Ось так чітко й рівно б’ється добре серце нашої родини. Тож живімо дружно, щоб наше спільне серденько раділо і ніколи не хворіло.

 

Сюрпризний момент “Фотоколаж”

Вихователь. Малята, ми з Оленкою приго­тували для вас сюрприз. (Знімає тканину, і перед дітьми з’являються два серця зі світлинами родин ви­хованців).

Діти відшукують фото членів своїх родин і за бажан­ням розповідають про них.

 

Творча майстерня
“Подарунок для найрідніших”

Вихователь. Діти, ваші батьки дуже люблять вас, піклуються про ваш добробут, здоров’я, добрий настрій, радіють вашим успіхам. Зробі­мо для них подарунки, щоб показати свою лю­бов до них.

Діти за бажанням обирають вид роботи: намалюва­ти новий будинок для своєї родини, прикрасити квіта­ми рамку з сімейною фотографією тощо.

 

 

Вихователь. Подивіть­ся, яка радісна, весела сім’я з’явилася на нашій картині.   Любіть свою родину, бо вона у вас єдина.