Даний розроблений урок з української літератури для 8 класу НУШ за поемою Лесі Українки «Давня казка» є сучасним інтерактивним заняттям, побудованим на принципах гейміфікації, розвитку критичного мислення та цифрової інтеграції. Навчальний процес структуровано навколо наскрізної концепції «Слово — це зброя», що дозволяє не лише глибоко опанувати класичний сюжет поеми, а й провести актуальні паралелі з сьогоденням. Урок покликаний сформувати в школярів розуміння духовної свободи, незалежності вільної творчості та важливості збереження власної гідності.
Структура заняття розпочинається з емоційного налаштування за допомогою вимірювання «заряду» внутрішнього акумулятора учнів та актуалізації їхнього читацького досвіду 2–6 класів. Замість застарілих стереотипів про «слабку та хворовиту дівчину», школярам пропонується переосмислити постать Лесі Українки як європейської інтелектуалки з залізною волею. У рамках віртуальної екскурсії «Цифровим асоціативним музеєм» та інтерактивної квест-кімнати учні розкодовують ключові факти з життя письменниці: її дитячі псевдоніми, знання понад 10 мов, написання підручника для сестер у 19 років, а також 30-літній досвід мужньої боротьби з недугою.
Основний навчально-аналітичний блок присвячений безпосередньо поемі «Давня казка». Учні досліджують історію її створення в Колодяжному, свідому відмову поетки від автобіографічних деталей у чернетках та високу оцінку твору Іваном Франком. Школярі аналізують композицію твору (Пролог, 4 розділи, Епілог), опрацьовують застарілу лексику та досліджують протистояння двох протилежних світів — бідного, але багатого духом Поета та пихатого, залежного від статків графа Бертольда. Окрему увагу приділено теорії літератури: за допомогою вправи «Іронічний декодер» учні вчаться виявляти й пояснювати приховану авторську глузливість у тексті.
Підсумок уроку передбачає активну аналітичну діяльність школярів у формі дискусії за методом ПРЕС на тему «Що є сильнішим — меч чи слово?», де прослідковується зв’язок між піснею Поета та сучасними митцями-захисниками України. Закріплення матеріалу відбувається під час рефлексії за формою «3-2-1» та повторного вимірювання емоційного стану класу. У результаті розробка забезпечує високу залученість учнів, сприяє формуванню предметних і ключових компетентностей НУШ та надає вчителю готовий інструментарій для проведення сучасного, змістовного й натхненного уроку.
