І.Нечуй – Левицький. "Кайдашева сім’я". Реалізм повісті

Прикмети реалізму знайшли своє втілення у повісті, де письменник показав змізерніння особистості, домінування Кайдашів, відсутність глибоких життєвих ініціатив, які б давали широкий простір думкам і почуттям. У «Кайдашевій сім’ї» письменник заговорив не тільки про занепад споконвічно високої ролі батька в українському суспільстві, не тільки показав зло, яке оселилося в людському серці й дало страшні плоди, не лише вдався до змалювання контрастних пар літературних героїв, щоб увиразнити типові образи українських селян, а й показав, за словами літературознавця Володимира Панченка, «людей, які не сміються», адже щирого сміху в повісті нема. Твір «населений» дуже серйозними, навіть похмурими людьми. Лише інколи пробує жартувати Лаврін, а Мотря й Кайдашиха якщо й сміються, то хіба що зі злістю. Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця.