ДМР
Щасливий педагог – нова професійна компетенція
Анотація. У статті висвітлено питання самосприйняттяпедагога бути щасливим і робити щасливими своїхвихованців. Акцентується увага на досягненні почуттявпевненості у власних силах та усвідомленні власноїцінності, активізації здатності до позитивного сприйняттябудь-який життєвих обставин. Вказуються шляхи досягнення впевненості у своїх можливостях, відчуттізначимості та задоволення від педагогічної діяльності. Вирішується актуальність проблеми формуваннящасливого педагога, який передає свої відчуттявихованцям.
Ключові слова: поняття щастя; форми щастя; складовіщастя; умови досягнення щастя; щасливий педагог; педагогічна діяльність.
Сучасний етап розвитку українського суспільствахарактеризується швидкою зміною технологій. Цеобумовлює формування нової системи освіти, яка передбачає постійне оновлення. Успішність реалізаціїякісної освіти залежить від того, наскільки будуть здатнівсі суб’єкти її системи підтримуватиконкурентоспроможність, найважливішими умовами якоїстають такі якості особистості педагога, як активність, ініціативність, здатність творчо мислити, здатність творчомислити, знаходити нестандартні рішення, а такожвідчувати задоволення від професійної діяльності.
Щороку інститут Ґеллапа публікує доповідь, у якійоцінює, наскільки щасливими є люди у різних країнах [3]. Крім загального рівня щастя, аналітики враховують, як на відчуття щастя впливають економічно-політичний стан країни, тривалість життя, соціальні зв’язки, рівеньосвіченості, можливість свободи вибору, поширеністьволонтерства тощо. Матеріали доповіді підкріплюютьнаше припущення про те, що зміст поняття «щастя» трансформується з розвитком суспільного життя та суспільної свідомості від переживання цінностейвиживання до превалювання цінностей самовираження, або самоактуалізації.
