У статті розкрито роль учителя у розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі навчальної та позакласної діяльності. Обґрунтовано значення сприятливого психологічного клімату, атмосфери довіри й підтримки як необхідної умови формування креативного мислення учнів початкової школи. Акцентовано увагу на партнерській позиції вчителя, його здатності створювати умови для вільного самовираження дитини та позитивного ставлення до помилки як складника навчального процесу.
Проаналізовано ефективність використання творчих проєктів, інтегрованих завдань і різних форм позакласної роботи як засобів розвитку уяви, самостійності, комунікативних умінь і навичок співпраці. Зроблено висновок, що системне поєднання урочної та позаурочної діяльності сприяє розкриттю індивідуального потенціалу кожної дитини та підвищенню мотивації до навчання.
Автор статті порушує фундаментальне питання початкової освіти — збереження та розвиток природного творчого потенціалу дитини. У контексті Нової української школи (НУШ) творчість розглядається не як додаткова активність, а як наскрізна навичка, що впливає на життєву успішність учня.Стаття акцентує увагу на тому, що творчість неможлива без атмосфери довіри. Автор влучно зазначає: помилка — це не поразка, а етап пізнання. Це зміщує фокус з результату (оцінки) на процес дослідження.Матеріал відповідає вимогам Державного стандарту початкової освіти та має високу практичну цінність для вчителів-практиків.