Ця стаття присвячена критичній ролі фахівця психологічної служби в роботі з батьками в умовах невизначеності та тривалого стресу (спричиненого кризовими ситуаціями).
Метою роботи є підвищення емоційної стійкості та батьківської компетентності дорослих, оскільки вони є головним джерелом безпеки та стабільності для дитини.
В матеріалі розкриваються ключові напрями роботи психолога, побудовані за принципом «кисневої маски» (спочатку допомогаємо батькам, потім — через них дитині):
- Психологічна підтримка батьків: Навчання технікам самовідновлення та допомога у пошуку ресурсів для стабілізації їхнього власного емоційного стану.
- Навчання комунікативним стратегіям: Надання батькам чітких рекомендацій щодо дозованого та правдивого інформування дитини відповідно до її віку, а також важливості обіймів і тактильного контакту як засобу зниження стресу.
- Створення стабільного середовища: Консультування щодо необхідності дотримання рутини та режиму дня, а також спільного планування майбутнього, що повертає дитині відчуття контролю та передбачуваності.
Висновок наголошує, що робота психолога спрямована на формування стійкої, усвідомленої батьківської позиції, яка дозволяє родині не лише справитися зі стресовим станом, але й вийти з кризи більш згуртованою та психологічно стійкою (резилієнтною).
