У статті розглядаються інноваційні методи навчання української мови через використання мовних ігор в умовах Нової української школи (НУШ). Автор підкреслює важливість мовної гри як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів 5 класу та розвитку їхньої мовної компетентності. Мовні ігри дозволяють не лише ефективно засвоювати мовний матеріал, а й формувати в учнів ключові компетентності, необхідні для їхнього всебічного розвитку.
В першому розділі статті розглядаються психолого-педагогічні особливості п’ятикласників, що зумовлюють потребу в інтерактивних методах навчання. Учні цього віку знаходяться на етапі переходу від початкової до середньої школи, що супроводжується підвищеною емоційністю, необхідністю в активних формах діяльності та прагненням до самовираження. Мовні ігри, зокрема, задовольняють ці потреби, адже вони поєднують навчання з елементами гри, що робить процес пізнання цікавим і мотивуючим для учнів.
У другому розділі статті автор визначає різновиди мовних ігор: лексичні, граматичні, фонетичні та орфографічні. Кожен з цих видів сприяє розвитку окремих аспектів мовної компетентності. Лексичні ігри допомагають розширити активний словник учнів, граматичні — удосконалити розуміння граматичних структур, фонетичні — покращити вимову та слухове сприйняття, а орфографічні — закріпити навички правильного написання слів. Ігри різних видів не лише допомагають засвоювати матеріал, але й заохочують учнів до творчого підходу в навчанні.
Третій розділ статті акцентує увагу на ролі мовної гри в розвитку творчості, критичного мислення та командної роботи. Автор пояснює, що мовні ігри створюють простір для самовираження та розвитку уяви учнів, допомагають формувати їхню здатність до критичного аналізу та оцінки мовних структур. Крім того, вони сприяють розвитку командної роботи, адже багато ігор передбачають колективну участь, де діти взаємодіють, приймають спільні рішення та вчаться ефективно працювати в групах. Це має важливе значення для формування соціальних навичок і міжособистісної взаємодії, що є складовою частиною навчання в рамках Нової української школи.
Стаття також надає практичні приклади використання мовних ігор на уроках української мови в 5 класі. Зокрема, наведені ігри, які можуть бути використані для роботи з лексикою, граматикою, фонетикою та орфографією. Всі ці ігри є адаптованими до потреб і можливостей п’ятикласників і сприяють інтерактивному, активному навчанню. Автор наголошує на важливості адаптації ігор під вікові особливості учнів, оскільки лише в такому випадку вони будуть ефективними та цікавинними для школярів.
В кінці статті автор підкреслює, що застосування мовних ігор у навчанні української мови сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, таких як комунікативні, критичне мислення, креативність, а також навички роботи в команді. Гра стає не лише способом розваги, а й важливим інструментом для розвитку мовної культури, соціальних навичок і всебічного розвитку дитини. Інтеграція мовних ігор у педагогічну практику є одним з основних шляхів досягнення успіхів в реалізації концепції Нової української школи, орієнтованої на активне навчання і залучення учнів до процесу пізнання.
Таким чином, стаття акцентує важливість застосування мовних ігор на уроках української мови як інструменту розвитку мовної компетентності п’ятикласників. Це не лише сприяє засвоєнню мовного матеріалу, а й формує важливі життєві навички, які знадобляться учням не тільки в школі, а й у майбутньому житті.
