У статті розглядається проблема активації творчого потенціалу педагогів закладів дошкільної освіти (ЗДО) в умовах сучасних освітніх змін. Автор розкриває сутність творчого потенціалу вихователя як сукупності його знань, професійних умінь та мотивації до інноваційної діяльності. Основну увагу приділено аналізу інтерактивних форм методичної роботи, що ґрунтуються на принципах партнерства, діалогу та взаємонавчання.
У роботі детально охарактеризовано такі ефективні форми методичної діяльності:
-
Методична майстерня: забезпечує навчання через дію та апробацію нових технологій на практиці.
-
Педагогічний тренінг: спрямований на розвиток креативного мислення, комунікативних навичок та відпрацювання поведінки в проблемних ситуаціях.
-
Методичні квести та ігри: сприяють зниженню психологічної напруги та підвищують мотивацію до саморозвитку через ігровий пошук.
-
Круглі столи та дискусії: створюють умови для рівноправного професійного спілкування та колективного пошуку рішень.
-
Педагогічні стартапи та проєктна діяльність: дозволяють вихователям виступати авторами освітніх змін та реалізовувати власні ініціативи.
Окрему увагу акцентовано на зміні ролі вихователя-методиста, який у процесі інтерактивної взаємодії постає не як контролер, а як фасилітатор, наставник і партнер. Зроблено висновок, що системне використання інтерактивних форм сприяє формуванню творчої команди однодумців, здатної забезпечити якісну дошкільну освіту.
Автор обґрунтовує необхідність переходу від традиційних, репродуктивних методів навчання педагогів до інтерактивних, що диктується вимогами сучасної дошкільної освіти та новими законодавчими актами (Базовий компонент дошкільної освіти, Закони України «Про освіту» та «Про дошкільну освіту»).Матеріал статті є логічно структурованим, науково обґрунтованим та повністю відповідає запитам сучасної методичної служби ЗДО. Рекомендується для використання методистами при плануванні річних планів роботи та програм підвищення професійної компетентності педагогів.