У статті «Коли рух лікує: фізичні вправи як ресурс емоційної стійкості школярів» розкрито значення фізичної активності як дієвого інструмента підтримки психоемоційного стану дітей у складних життєвих умовах. Автор підкреслює, що сучасна школа має стати простором безпеки, підтримки та турботи про ментальне здоров’я учнів. Через приклади з власної педагогічної практики показано, як прості фізичні вправи, дихальні техніки та командні ігри допомагають зняти напругу, відновити спокій і сформувати відчуття єдності.
Особливу увагу приділено організації позаурочних форм роботи — спортивним тижням, челенджам, рухливим перервам, благодійним змаганням, які сприяють згуртованості колективу, розвитку внутрішньої сили та віри в себе. Автор робить висновок, що фізична культура у сучасній школі — це не лише тренування тіла, а й турбота про душу дитини, шлях до гармонії, радості та емоційної стійкості.
Ключові слова: емоційна стійкість, фізична культура, психоемоційне здоров’я, рухова активність, шкільне середовище, підтримка учнів.
