Сенсорна інтеграція — здатність сприймати інформацію за допомогою сенсорних каналів — дотик, рух, нюх, смак, зір та слух. А також поєднувати її з попередньою інформацією, спогадами та знаннями, які зберігаються у головному мозку, і давати змістовну відповідь.
Сенсорна інтеграція залежить від ефективної взаємодії усіх сенсорних систем, а також ситуацій і вимог навколишнього середовища та власних потреб дитини, її особистості. Нормальна сенсорна інтеграція дає змогу дитині належно взаємодіяти з навколишнім світом.
Якщо мозок обробляє інформацію некоректно, з’являються різні порушення, що проявляються як проблемна поведінка. Дитина може здаватися надто вразливою, запальною чи грубою, нежвавою і незграбною, вона може уникати обіймів близьких, спиняти чи відштовхувати людей через страх, що вони можуть до неї доторкнутися. Така дитина може бути перебірливою щодо одягу та їжі — вимагати одні предмети й категорично відкидати інші. Нерідко дитина не може озвучити причину власних проблем: вона не знає, що це неправильно, і не може зрозуміти, чому поводиться саме так і чому дорослим не до вподоби її поведінка.
