Історія становлення українського народу та його культури – складна та багатогранна. Не одне випробування довелось пройти людям, перед тим, як отримати свободу жити та творити на рідній землі.
Одним з значущих періодів, який залишив незгладимий слід в відновленні української літератури та поверненні народу його “втраченої” свідомості є – період відлиги.
Демонтаж пам’ятника Сталіну
Відлига – період другої половини 1950 років, початку 1960 років, після смерті Сталіна, який характеризується першим послабленням тоталітарної системи управління, яка роками створювалась “вождем”.
Цей період – ніби ковток свіжого повітря після років репресій, утисків, несправедливих ув’язнень та інших заборон, які щедро сипались на громадян. Саме в цей період починаються перші спроби гуманізації політичного та громадського життя, шляхом перегляду багатьох законів, запроваджених Сталіним.
Ідеологічний терор та контроль Сталіна настільки засів у головах людей, що після його смерті їм доводилось ніби заново вчитись думати, і не переживати, що якась думка, ідея чи вислів, можуть стати причиною ув’язнення чи навіть смерті.
Період “відлиги” дозволить з’явитись на світ, багатьом шедеврам української літератури, авторами яких є Олександр Довженко, Василь Симоненко, Іван Багряний який саме в період “відлиги” повернувся до літературної діяльності та публікації своїх творів, Павло Тичина, Максим Рильський.
Послаблення ідеологічних утисків – як зелене світло для митців
Відомий у всьому світі Йосип Сталін вибудував наджорстоку систему правління, яка зачіпала абсолютно всі сфери життя людей.
Заборони діяли не те, що на висловлювання чи поширення інформації, яка не подобалась радянському керівництву, а навіть на думки. Будь- яка людина, яка здавалась підозрілою чи володіла інакшим мисленням – була приречена до переслідувань та жорстоких покарань.
За період Сталінського правління, була запроваджена строга цензура, яка забороняла поширення інформації, що не збігалася з думкою влади. Саме тому, українські письменники, які намагались висвітлювати правду, зазнавали репресій, були відправлені в табори чи страчені.
Микита Хрущов, який прийшов до влади після Сталіна
Відлига – стала хоч і невеликим, але першим кроком хоча б до якоїсь “свободи слова”. Вона створила сприятливі умови для розвитку нових українських талантів, які прагнули змін у житті суспільства та транслювали свої ідеї через твори.
В цей період, митці почали ще активніше боротись за українську мову та культуру, а також паралельно шукати та оновлювали літературні форми, які б ще виразніше доносили зміст творів.
Літературні твори періоду “відлиги”, які мали значний вплив на відродження української літератури
Період відлиги – етап формування “шістдесятництва”. Відлига стала рушієм оновлення української літератури та збагатила її стилями, новими художніми засобами, які б могли ще гучніше закликати народ до відновлення державності та ще яскравіше зображувати красу навколишнього світу.
Творам цього періоду характерне висвітлення теми минулого та його впливу на сьогодення. Письменники завуальовано починають писати про смерті та біди, яке принесло минуле керівництво.
В цей період з’явилось чимало творів, які як нащо краще передають наслідки панування сталінського режиму, серед них:
- “Собор” автор Олесь Гончар(1968 р.) – зображення великої цінності культурної спадщини та значення історичної пам’яті для українського народу.
- “Тигролови” Іван Багряний – твір написаний раніше, але своє визнання знайшов саме в період відлиги, оскільки основна його тематика – боротьба за свободу та національну гідність.
- “Вир” Григорій Тютюнник – зображення різних поглядів на добро і зло через призму трьох родин в період Другої світової війни. Роман про складні випробування українського народу та життєвий вибір, якого нікому не уникнути.
Не менш важливими творами стали поезії Ліни Костенко, Івана Драча, Василя Симоненка.
