У статті розглядаються методичні аспекти розвитку історичного мислення в учнів 8 та 10 класів на уроках історії України відповідно до вимог концепції Нової української школи (НУШ). Автор аналізує практичний досвід застосування підручників як інструментів для формування критичного аналізу та ціннісних орієнтирів школярів.
На прикладі теми «Період Руїни» (8 клас) продемонстровано методи роботи з альтернативами та просторовою компетентністю. Вивчення теми «Україна в 30-х роках» (10 клас) висвітлює підходи до деконструкції тоталітарної пропаганди через візуальні джерела та встановлення жорстких причинно-наслідкових зв’язків між індустріалізацією та Голодомором-геноцидом. Особливу увагу приділено ролі вчителя як фасилітатора.
