Психологічний аспект вивчення художніх творів
Щасливою людиною робить
не знання, не влада, а совість,
заснована на одвічних моральних засадах.
Г.С. Сковорода
Світ художньої літератури… Залучення до нього немовби розсуває горизонти бачення всього, що існує довкола. Створює нові потреби, вдосконалює смаки, формує здатність повноцінно сприймати, глибоко відчувати й розуміти.
Вчитель зарубіжної літератури має залучити учнів до найкращих здобутків світового письменства. Але залучати можна по-різному. Можна спиратися на емоційні враження учнів, зацікавлювати захоплюючим перебігом подій твору або привертати увагу до художніх образів, або звертатися до інших видів мистецтва. При цьому кожний учитель залучає здобувачів освіти до скарбниці світової літератури як може, виходячи зі свого власного досвіду.
Однак художня література – не тільки розвага, не тільки засіб цікавого проведення часу, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання.
Читання художньої літератури розширює межі особистого досвіду людини, дає можливість відчути, пережити й осмислити чимало явищ сучасності та далекого минулого, побачити створені уявою письменників картини майбутнього. Завдяки творам художньої літератури ми переживаємо події давніх епох, бачимо, як живих наших предків, що самовіддано боролися за свободу та щасливе майбутнє.
Життя мільйонів людей у світі одухотворене та осяяне високими ідеалами, які несуть кращі твори літератури, у їхній свідомості наявні образи літературних героїв, які, неначе реальні люди, стають порадниками та друзями, взірцями для наслідування.
І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до скарбів зарубіжної літератури. А всі ці шляхи починаються з однієї відправної точки – аналізу тексту. Який би метод чи методичний прийом ми не обрали, які б інноваційні технології не використовували на уроці, усі вони мають бути обумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення. Таким є професійний підхід до викладання предмета.
Аналіз твору має стати основою літературної освіти учнів, яку вони набувають у процесі вивчення курсу зарубіжної літератури. Навчитися аналізувати літературний твір означає:
- сприймати його осмислено, активізуючи всі якості культурного читача;
- глибоко проникати в тканину художнього твору;
- розуміти його не на побутовому рівні, а в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позиції духовних прагнень свого часу;
- і врешті-решт, уміти оцінити й отримати справжню естетичну насолоду від твору як мистецтва слова.
Проте аналіз художнього твору завжди викликав чимало проблем і труднощів у вчителів зарубіжної літератури. Як аналізувати художній твір у середніх і старших класах? Якими підходами при цьому керуватися? Які шляхи аналізу обрати? Як сформувати в учнів навички аналізу художнього твору? Усі ці питання доводиться розв’язувати вчителям-словесниками щодня, виходячи до шкільної дошки.
Спробуємо визначити наріжні камені цієї проблеми, які потребують особливої уваги на сучасному етапі.
Як відомо, шкільний аналіз тексту відрізняється від літературознавчого аналізу, хоча між ними є й чимало спільного. У чому ж полягає схожість і відмінність між ними? Літературознавчий аналіз – це аналіз художніх елементів літературного твору в їх взаємодії в історико-літературному контексті з метою ідейно-естетичного осмислення художнього твору як цілого. Шкільний аналіз теж передбачає ідейно-естетичне осмислення учнями художнього твору. Разом з тим шкільний аналіз має відмінні аспекти:
- емоційний аспект (аналіз повинен викликати в учнів безпосередній інтерес до твору, емоційне враження, створити атмосферу зацікавленості тощо);
- пізнавальний аспект (з допомогою аналізу твору вчитель має познайомити учнів з особливостями життя, культури, літератури того чи іншого народу, творчою манерою митця, художньою своєрідністю тексту та ін.);
- виховний аспект (будь-який аналіз має сприяти формуванню моральних якостей учнів, їх естетичного смаку, розвитку творчих здібностей, забезпечувати особистісно зорієнтоване навчання);
- психологічний аспект (один із найважливіших, бо саме з психології починається твір, завдяки їй він існує, розвивається або занепадає).
Сьогодні, я хочу поділитися з вами думками про психологічний аспект при вивченні художньої літератури на уроках зарубіжної літератури.
Психологічні аспекти для роботи на уроках зарубіжної літератури:
– створення сприятливої емоційної атмосфери;
– врахування особистісних якостей розвитку дітей;
– врахування смаків та ідеалів дітей.
Художня література – це не лише набір слів та образів, але й віконце до глибин людської душі. Художня література має значний вплив на психіку людини. Кожен твір має свій унікальний психологічний вимір, який дозволяє нам краще розуміти себе та інших. Під час вивчення літератури ми відчуваємо співпереживання з героями, відчуваємо їхні емоції, переживаємо їхні радості та страждання. Через це ми можемо розширити свої емоційні горизонти, навчитися розуміти і сприймати різноманітність почуттів і думок.
Крім того, аналізуючи психологічні аспекти літературних творів, ми навчаємося розрізняти та розуміти різні аспекти людської поведінки та мотивації. Ми вивчаємо психологічні конфлікти, проблеми взаємодії між персонажами, а також знаходимо паралелі зі своїм власним життям.
Також важливо зазначити, що вивчення художньої літератури може стимулювати наше творче мислення та розвивати наше уявлення. Ми відкриваємо для себе нові світи та можливості через творчість письменників, які створюють унікальні ментальні пейзажі.
Отже, психологічні аспекти при вивченні художньої літератури допомагають нам не лише розуміти твори, але й поглиблювати наше розуміння себе та світу, в якому ми живемо.
Розглянемо на прикладах психологічний аспект шкільного аналізу творів. Пропоную вашій увазі розділ «Літературні казки світу», який вивчається у п’ятому класі.
Завдання 1.
Інтерактивна вправа «Гронування». Риси характеру казки
Притча
В одному чудовому королівстві, де вічнозелені сади, а сонце ніколи не ховається володарює осяйна королева Казка. Багато століть вона була щастям для тих, хто її знав, усі її любили і поважали. Вона навчала людей працьовитості, мудрості, доброти, сміливості і до всіх, хто володів цими якостями, вона посилала Птаху Щастя. Тоді люди були радісними і щасливими. Але, як і в кожній казці, поряд з добром існує зло. Злий чаклун зібрав негативні риси людей та змішав їх з позитивними.(Добро, працьовитість, зло, лінь, обман, правда, жорстокість,милосердя, сміливість, боязливість).
Завдання: розділіть негативні і позитивні риси людей. Команда «Казкознавці» – позитивні риси, «Читайлики» – негативні.
– Які риси засуджуються в казці? (Учні висловлюють свої думки).
Завдання 2
Інтерактивна вправа «Створи портрет»
– Спробуймо підібрати відповідні слова, які зможуть охарактеризувати Герду і Снігову королеву взявши перші літери з їх імен.
ГЕРДА
Г –
Е –
Р –
Д –
А –
СНІГОВА КОРОЛЕВА
С – К –
Н – О –
І – Р –
Г – О –
О – Л –
В – Е –
А – В –
А –
– Безперечно, і Герда, і Снігова королева – сильні особистості. У чому сила
кожної із них?
Завдання 3
Вправа «Асоціації». Робота в парах.
– Визначте спільні й відмінні риси Герди та Снігової королеви за допомогою «Кол Вена». (Учні в парах отримують картки, де вписують спільні і відмінні риси Герди і Снігової королеви).
Завдання 4
Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».
Яким Кай був на початку казки і яким він став після того, як його вразили скалки чарівного дзеркала? (Діти називають позитивні і негативні риси Кая: любить квіти – троянди гидкі, любить бабусю – перекривляє бабусю.)
Завдання 5
Гра «Терези людяності»
- «Покладіть» на терези добрі й погані вчинки Хлопчика-Зірки. Дайте оцінку його вчинків іменниками. Які риси переважають в характері головного героя казки?.
| Погані вчинки | Добрі вчинки | |
| Егоїзм, жорстокість, зухвалість, байдужість, непокора батькам, зневага до людей, самозакоханість, надмірна гордість, образа матері. | Милосердя, покірність, жалість до слабких і знедолених, самопожертва, визнання провини, доброта |
Завдання 6
Творча робота. «Малюємо внутрішній світ героя».
- Як ви гадаєте, чи отримали діти урок із того, що сталося? Які поради можна дати нашим героям, для того щоб вони змінилися? (Учні індивідуально виконують завдання на картках).
Бути вчителем – означає виявляти педагогічну мудрість і гнучкість у роботі. Адже процес літературного розвитку учнів складний, суперечливий. Розуміти дитину, уміти проникати в її внутрішній світ – це велике мистецтво, яке необхідно опановувати кожному словеснику.
У руках вчителя зарубіжної літератури найбагатша спадщина: найвпливовіше на юні душі вчення про добро світу, найбільш дивовижні сторінки про дитинство, подорожі, пригоди, кохання, людяні вчинки. Це могутня духовна огорожа від зла. Рухаючись «углиб рядка» від значення до смислу, співпереживаючи, співчуваючи, розмірковуючи, учні набувають ціннісного досвіду, формують свій ідеал і на його основі – своє, особистісне ставлення до світу.
Духовно-моральна культура, якої ми так прагнемо від наших учнів, – це, насамперед, відстоювання вічних загальнолюдських духовних цінностей, це захист моральних принципів, які століттями виробляла людська цивілізація.
Вивчення художніх творів з психологічного погляду дозволяє розуміти глибинні мотиви персонажів, їхні емоційні стани та психологічні конфлікти. Це допомагає краще розуміти людську природу, а також аналізувати власні переживання та емоції через призму художніх образів.
Отже, за допомогою художнього слова, продовжуймо сіяти добре, вічне, прекрасне у душах наших учнів!
