«Праця стає великим вихователем, коли вона входить у духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість, народжує хвилюючу радість подолання труднощів,відкриває все нову і нову красу в навколишній світ» В. Сухомлинський.
Науковці наголошують на важливості збалансування в особистісному зростанні дитини фондів «можу», «хочу», і «треба», що передбачає гармонійне поєднання відповідних віку й індивідуальним темпам розвитку життєво необхідних знань, умінь, навичок з інтересами, прагненнями, бажаннями, можливостями, настроями та вольовими зусиллями дитини.
Праця – діяльність соціальна за природою (цілями) і за характером. Праця є необхідною умовою появи і розвитку свідомості. В праці виникають пізнавальні потреби в з’ясуванні цих властивостей, внаслідок чого розвиваються вищі процеси переробки інформації: мислення і уява. Ось про це ми сьогодні і поговоримо.
