Розробка уроку української мови для 11 класу
Тема уроку
Переказ тексту публіцистичного стилю (на матеріалі тексту «Українська пісня у країнах Європи»).
Тип уроку
Урок розвитку зв’язного мовлення.
Мета уроку
Навчальна:
- формувати вміння сприймати на слух і читати текст публіцистичного стилю;
- удосконалювати навички докладного / стислого переказу;
- навчити виокремлювати головну інформацію, логічно та послідовно її відтворювати.
Розвивальна:
- розвивати мовленнєву компетентність учнів, логічне мислення, пам’ять;
- збагачувати словниковий запас суспільно-політичною та мистецькою лексикою.
Виховна:
- виховувати повагу до української культури;
- формувати почуття національної гідності та усвідомлення значення української пісні в європейському культурному просторі.
Очікувані результати
Учні зможуть:
- визначати стиль і тип мовлення тексту;
- складати план публіцистичного тексту;
- здійснювати переказ із дотриманням норм літературної мови;
- передавати основний зміст, зберігаючи авторську позицію.
Обладнання
Текст для переказу, аудіозаписи музичних фрагментів (за можливості), мультимедійна презентація.
Хід уроку
- Організаційний момент (1–2 хв)
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Налаштування на роботу.
- Мотивація навчальної діяльності (3 хв)
Бесіда з учнями:
- Яку роль відіграє пісня в житті народу?
- Чому, на вашу думку, українська пісня стала відомою далеко за межами України?
Учитель підводить до теми уроку, наголошує на значенні публіцистичних текстів у формуванні громадянської свідомості.
III. Актуалізація опорних знань (5 хв)
Фронтальне опитування:
- Які ознаки публіцистичного стилю?
- Які типи переказів вам відомі?
- Яких вимог слід дотримуватися під час переказу тексту?
- Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу (15 хв)
- Слухання / читання тексту Учитель читає текст «Українська пісня у країнах Європи» або організовує його самостійне читання учнями.
- Аналіз тексту Колективне обговорення:
- Тема тексту.
- Основна думка.
- Стиль мовлення (публіцистичний), його ознаки.
- Тип мовлення (розповідь з елементами роздуму).
- Словникова робота Пояснення значень слів і словосполучень: мелос, поліфонізм, обрядова поезія, публіцистичний стиль.
- Складання плану тексту (орієнтовний):
- Українська пісня як надбання європейської культури.
- Поширення українських пісень у Польщі.
- Українські мотиви в творчості Ф. Шопена.
- Українська пісня в чеському та словацькому фольклорі.
- Україна як колиска слов’янської музичної культури.
- Популярність українських пісень у Болгарії, Сербії, Хорватії та Румунії.
- Українські мелодії в німецькій музиці та творчості Л. ван Бетховена.
- Значення української пісні для світової культури.
- Практична робота (15–20 хв)
Переказ тексту
- Учні виконують докладний або стислий письмовий переказ (за вибором учителя).
- Звертається увага на логічність, зв’язність викладу, дотримання мовних норм.
- Підсумок уроку (5 хв)
Рефлексивна бесіда:
- Що нового ви дізналися з тексту?
- Які труднощі виникли під час переказу?
- Чому публіцистичні тексти важливі для суспільства?
VII. Домашнє завдання
- Відредагувати власний переказ.
- За бажанням: підготувати усне повідомлення про одну українську пісню, відому за межами України.
Примітка для вчителя
Урок можна інтегрувати з музичним мистецтвом, використавши аудіофрагменти творів Ф. Шопена або Л. ван Бетховена з українськими мотивами.
Текст переказу
Українська пісня у країнах Європи
Українська пісня у країнах Європи Уже не одне століття існує усталена думка багатьох європейських учених і митців, що українська пісня – мінорна, смутна, лірична за змістом є найрозкішнішою, найзапашнішою з усіх гілок світової народної творчості.
Історія поширення і вивчення української пісні та думи в Польщі налічує нині майже пів тисячі років. Визначний польвський письменник Адам Міцкевич відзначав: “Українські простори є столицею ліричної поезії. Звідси пісні невідомих поетів поширювалися по всій Слов’янщині”. Є свідчення, що в сусідній країні, тобто в Польщі, любили не тільки українські думи (“Козак Голота”), а й пісні та балади різного змісту. Широко відомими були: “Од неділі першого дня” (пісня про Байду), “Ах, Українонько, матінко моя”, “Висипала хміль із міха”, “Ой на горі та женці жнуть”, “Ой на річці на Самарі”, “Ой летіла голубка з України” та багато інших. Плідно черпали з музичної спадщини України польські композитори. У XIX ст. це виявилося, мабуть, найвиразніше. Ритміку й мелодику наших пісень творчо обробляв геній польської музики Ф. Шопен (Краков’як, оп. 14; “Наречений”). “Навіть у типово польських творах Шопена, – пише Й. Хомінський, – зустрічаємо українські елементи, а особливо українські танці, як це маємо у фантазії на польські теми, оп. 14, до якої введено мелодію коломийки”. [Звучать мелодії цих творів]
Найбільше спільних мотивів виявлено в чеській, словацькій та українській обрядовій поезії. Досить давно існує в чеському фольклорі українська лірична пісня про дівчину, що чекає свого милого “в’ючи вінок”. Текст пісні прищепився до дерева поезії сусіднього народу майже в дослівному перекладі, що найкраще засвідчує ось цей початковий уривок: «Ой заржи, заржи, Коню вороний, Під круту гору йдучи, Чи не зачує молода дівчина, Рутяний вінок в’ючи, А як зачула, тяжко здихнула, Гірко заплакала:»Чи коня не мав, Чи доріжки не знав, Чи ненька не пускала?» У Чехії ця пісня набула особливої слави, її співали навіть на весіллях. У кінці XIX – на початку XX ст. у словаків великою популярністю користувалися українські пісні “Куди їдеш, козаче?”, “Дівка в сінях стояла”, “Ой поїхав чоловік у поле орати”. Композитор Л. Ріттерсберг у своїй роботі “Прабатьківщина слов’янської пісні” стверджував, що Україна є колискою слов’янської народної музичної культури. І це не безпідставне твердження. Послугуємося хоча б таким фактом: народна пісня Західної Європи не знала багатоголосся, воно з’явилося там тільки з виникненням професійної музики. Що ж до українців, то вони, прагнучи піднести свою музичну культуру, виплекали багатоголосий хоровий спів ще в сиву давнину, до прийняття християнства. Європейські вчені не раз акцентували увагу на специфічності нашого мелосу, його поліфонізмі.
У Болгарії й тепер великою популярністю користуються українські пісні “Випрягайте, хлопці, коні”, “Над річкою бережком”, “Ой у полі три доріжки” та інші. У багатьох збірках болгарських пісень чільне місце посідає пісня “Мисли мои”, що є досить точним перекладом, здійсненим П. Соловейковим Шевченкового твору “Думи мої”. До популярних пісень на слова Кобзаря належать також “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Тече вода в синє море”, “Ой одна я одна” та інші. Разом із піснми на слова Т. Шевченка стали відомі романси на слова Л. Глібова “Стоїть гора високая”, І. Котляревського “Віють вітри”, В. Забіли “Повій, вітре, на Вкраїну”. Серед сербів і хорватів широко відома пісня “Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким”. Слід зазначити, що в Румунії чимало видається збірників наших пісень мовою оригіналу – “Змагати квітів”, 1971; “Ой кувала зозулечка”, 1974; “Відгомін віків”, 1974; “Співаночки мої любі”, 1977.
На німецьких землях на початку XIX ст. надзвичайно популярною стала пісня С. Климовського “Їхав козак за Дунай”. Мелодія цієї пісні в професійній німецькій музиці викликала численні наслідування, переробки й залишила слід у творчості багатьох композиторів. І. Шнейдер (1780-1853) опрацював її для чоловічого хору. К. Вебер (1786-1826) написав на мотив цієї пісні відомі фортепіанні варіації. Та з особливою повагою до неї поставився геніальний Л. ван Бетховен (1770-1827), шанувальник української пісенності. У 1816 р. митець опрацював мелодію пісні для сопрано з супроводом, а в 1811 р. написав варіації на тему популярної в Німеччині пісні про козака й дівчину для фортепіано і флейти. Зацікавив Бетховена своєю енергією, оригінальністю ритму й український козачок, його мелодію композитор використав у восьмій сонаті для скрипки та фортепіано, а також у першій частині шістнадцятої сонати для фортепіно. Мелодії козацьких пісень композитор увів також до “Апассіонати” і Дев’ятої симфонії. Із творчістю Бетховена українські мелодії навіки увійшли в європейську музичну культуру, стали надбанням усього людства.
Інформація про українську народну пісню та її загальне визнання у всьому світі стимулює пошуковий інтерес учнів. Пропонована розробка уроку є фактичним матеріалом про поширення українського народного мелосу на Європейському континенті.
