У статті проаналізовано особливості та виклики національно-патріотичного виховання (НПВ) здобувачів освіти в умовах повномасштабної агресії РФ проти України. Автор обґрунтовує зміну парадигми НПВ: від формалізованих заходів до формування фундаменту національної безпеки та ідентичності.
Основні акценти статті:
-
Трансформація ролі вчителя: розглядається роль педагога як модератора національних цінностей та гаранта інформаційної гігієни учнів у цифровому просторі.
-
Інноваційний інструментарій: висвітлено можливості дистанційного формату (віртуальні екскурсії, онлайн-зустрічі з героями, цифрова проєктна діяльність) для подолання емоційного бар’єру та залучення молоді до активного патріотизму.
-
Наскрізна інтеграція: на прикладах математики, мови та мистецтва в межах концепції НУШ продемонстровано, як патріотичний компонент може бути реалізований у кожній освітній галузі.
-
Дієвий патріотизм: акцентовано увагу на вихованні емпатії та вдячності до ЗСУ через участь у благодійних та волонтерських цифрових проєктах.
Стаття підкреслює, що дистанційне навчання не є перешкодою для патріотичного виховання, а навпаки — надає нові технологічні можливості для формування свідомого громадянина, здатного критично мислити та діяти в інтересах держави
