У статті розглянуто актуальну проблему викладання музичного мистецтва в умовах цифрового перенасичення та домінування кліпового мислення серед учнів 5–7 класів. Автор аналізує виклики, які створює масова культура (швидкість музичних трендів, домінування візуального контенту) для формування цілісного та усвідомленого музичного сприйняття.
Визначено поняття музичної медіаграмотності як ключового інструменту для орієнтації у сучасному аудіальному просторі. Запропоновано чотирикомпонентну модель критичного аналізу музичного твору (Композиція, Виконання, Контекст, Продукування).
Представлено низку практичних інтерактивних методів для застосування на уроках: порівняльний аналіз (“Поп-хіт vs. Класичний твір”), проєктна діяльність (“Розбір на Атоми”, “Я – Музичний Критик”) та інтеграція технологій для створення власних бітів.
Мета статті — обґрунтувати, що завдання вчителя полягає у ролі культурного медіатора, який використовує популярну музику як міст для розвитку критичного мислення та виховання естетично свідомого слухача, здатного до аргументованого судження.
