Мікродослідження як інструмент формування наукового мислення учнів на уроках біології

У статті здійснено теоретико-методичний аналіз мікродосліджень як інструменту формування наукового мислення учнів у процесі навчання біології в умовах Нової української школи. Обґрунтовано актуальність переходу від репродуктивної моделі навчання до діяльнісної, що передбачає активне залучення учнів до дослідницької діяльності. Розкрито сутність мікродослідження як дидактично адаптованої форми наукового пізнання, що відтворює ключові етапи дослідницького процесу в умовах обмеженого часу уроку. Проаналізовано психолого-педагогічні засади використання мікродосліджень, зокрема їх вплив на розвиток когнітивних і метакогнітивних умінь, формування причинно-наслідкового мислення та здатності до інтерпретації результатів. Особливу увагу приділено практичній реалізації мікродосліджень у курсі біології, зокрема через організацію дослідницьких ситуацій, пов’язаних із фізіологією людини та впливом екологічних факторів на живі організми. Показано інтеграційний потенціал мікродосліджень у контексті міжпредметних зв’язків та використання цифрових технологій. Обґрунтовано зміну ролі вчителя як фасилітатора пізнавальної діяльності та висвітлено основні труднощі впровадження дослідницького підходу в шкільній практиці. Доведено, що систематичне використання мікродосліджень сприяє формуванню дослідницької культури учнів, підвищенню мотивації до навчання та розвитку наукового світогляду.