У статті представлено досвід вчителя-практика щодо використання методу проєктів у початковій школі як ефективного інструменту розвитку пізнавальної активності дітей. Автор розкриває власний підхід до організації дослідницької роботи, виокремлюючи ключові етапи: від виникнення проблемного запитання до презентації власного продукту.
Основна увага приділяється:
-
трансформації ролі вчителя з «джерела знань» у «фасилітатора-наставника»;
-
психологічним перевагам проєктного навчання (розвиток критичного мислення, самостійності та командної роботи);
-
практичним методам стимулювання дитячої цікавості.
Стаття містить конкретний приклад екологічного проєкту «Таємне життя сміття», який демонструє, як складні екологічні питання можуть стати базою для формування перших наукових навичок учнів 2-3 класів. Матеріал буде корисним учителям початкової ланки, студентам педагогічних спеціальностей та батькам, які прагнуть розвивати творчий потенціал дітей.
