У статті розглянуто концепцію літературного коворкінгу як сучасну модель організації освітнього простору на уроках мови та літератури. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційної вертикальної взаємодії до горизонтальної, заснованої на співпраці, діалозі та спільному конструюванні смислів. Окреслено принципи організації коворкінгового середовища, способи формування груп і розподілу функціональних ролей між учнями, що забезпечують активну участь кожного в навчальному процесі.
Проаналізовано практичні технології групового аналізу художнього тексту, зокрема метод «Шість капелюхів мислення», спільний сторітелінг, «літературний пазл» та створення інтерактивних освітніх продуктів. Особливу увагу приділено зміні ролі вчителя, який у межах літературного коворкінгу постає фасилітатором і тьютором, що спрямовує дискусію без нав’язування єдино правильних інтерпретацій.
Зроблено висновок, що груповий аналіз тексту сприяє глибшому осмисленню художнього твору, підвищенню мотивації до читання, розвитку критичного мислення, комунікативних умінь та соціалізації учнів. Запропонована модель може бути ефективно використана в практиці сучасної школи в контексті компетентнісного та особистісно орієнтованого навчання.
