Консультація для батьків
«Вікові норми мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку»
Перші роки життя дитини закладають фундамент для розвитку мови. В цей час інтенсивно розвивається головний мозок, вдосконалюється артикуляційний апарат. Важливо не упустити відхилення від норм мовного розвитку, щоб вчасно надати корекційну допомогу, попередити розвиток складних паталогій.
- Основні критерії оцінки розвитку мови у дітей від 2 до 6 років
Не всі батьки можуть правильно оцінити динаміку розвитку мовлення дітей. Частина мам і тат, бачачи, як жваво спілкуються однолітки їх малюка, готові форсувати його мовленнєвий розвиток і навантажувати непосильними завданнями. А деякі батьки, наслухавшись розповідей про те, як раптово починають говорити в 3-5 років діти, які досі мовчали, чекають такого ж дива, не звертаючи уваги на те, що їхньому малюкові потрібна термінова допомога логопеда чи невропатолога. Щоб правильно оцінити мовний розвиток дітей, потрібно знати критерії і норми кожного віку.
До 2 років закінчується етап первинного освоєння рідної мови, починається етап освоєння мовної системи і основних граматичних правил.
До 2 років в дитячому словнику є мінімум 50 слів, а то і більше, з’являються двохслівні висловлювання. Малюк розуміє просту конструкцію з двох слів, може показати 3 частини тіла. Він сприймає мову, як засіб спілкування з близькими. З незнайомими людьми він, можливо, буде недовірливий, і не покаже своїх можливостей.
Досягнення мовного розвитку дошкільного віку:
2-3 роки У дитини 3-го року життя активно формується фразове мовлення. Згодом в мовленні з’являються прості речення.
Словниковий запас складає близько 100 слів, до 3-х років зростає до 500 слів. Малюк розуміє і правильно виконує двохетапну інструкцію («піди в кухню і принеси чашку»), вірно використовує займенники «я», «ти», «мені», речення будує з двох слів.
До двох років дитина вже засвоює звуки: П, Б, М, Ф, В, Т, Д, Н, К, Г, Х.
Свистячі звуки (С, З, Ц), шиплячі (Ш, Ж, Ч, Щ), сонорні (Р, Л) вона зазвичай пропускає або замінює.
Засвоює поняття «один», «багато».
Дитина розуміє значення дій в різних ситуаціях («покажи, хто сидить, хто спить»), значення прийменників в звичній конкретній ситуації («на чому ти сидиш?»).
Діти охоче слухають оповідання, казки, вірші, які вперше виводять їх за межі безпосереднього спілкування з дорослими, дають їм відомості про те, чого вони ще не бачили.
У два роки малюк має уявлення про призначення речей домашнього вжитку та особистої гігієни, правильно їх використовує.
Мовні надбання дітей стимулюють позитивні зрушення у їх психічному розвитку, позначаються на всіх психічних процесах (відчуттях, сприйманні, мисленні, пам’яті).
У перші три роки в дитини розвиваються всі функції мови, а з нею і мислення.
Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення:
- засвоюють відмінкові закінчення,
- узгоджують прикметник з іменником,
- використовують деякі прийменники (на, у),
- оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників.
Починає формуватися діалогічне мовлення.
3-4 роки Діти 4-го року життя здебільшого користуються в мовленні простими (непоширеними і поширеними реченнями). Поступово починають користуватись складними реченнями.
Розвиток мовлення у дітей 3-4 років відбувається особливо швидко. Як правило, дитина до 4-х років майже засвоює свою рідну мову. Активний словник малят від 3 до 4 років зростає буквально не щодня, а щогодини, приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1000—1500 слів.
Діти починають правильно вимовляти:
свистячі звуки: С, З, Ц,
шиплячі: Ш, Ж, Ч,
Фонематичні процеси недостатньо сформовані. Діти можуть плутати звуки схожі за звучанням та артикуляцією.
Дитина називає своє ім’я, стать і вік;
розуміє значення простих прийменників,
виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», «поклади кубик в коробку»,
вживає в реченні прості прийменники і сполучники тому що, якщо, коли.
Опановує множину іменників і дієслів.
Малюк розуміє прочитані короткі розповіді і казки з опорою на картинки і без них, може оцінити свою і чужу вимову, ставить запитання про значення слів. В лексиконі малюка з’явиться нове запитання: “Для чого?”, “Чому?”, яке вказує вже на достатньо високий рівень розвитку не лише його мови, але й мислення.
Адже він вимагає пояснень причинно-наслідкових зв’язків явищ. Наші “дорослі” пояснення не завжди зрозумілі для дитини, але приносять їй задоволення.
4-5 років В своїх висловлюваннях чотирирічна дитина використовує майже усі частини мовлення. Вже зустрічаються:
складносурядні і складнопідрядні речення,
вживаються прийменники по, до, замість, після,
сполучники що, куди, скільки.
Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова.
Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки:
не завжди вірно використовує відмінкові закінчення,
іноді неправильно узгоджує між собою слова.
Словниковий запас 1500-2000 слів, у тому числі слова, що позначають тимчасові і просторові поняття.
У мовленні все частіше зустрічаються прикметники, які передають якість та ознаки предметів, присвійні прикметники (лисячий хвіст), прислівники.
Діти засвоюють вимову звуків Р, Л, але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – «сапка», жовтий – «жовтий»). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – «йак», риба – «либа», пиріг – «пиліг»). Але до кінця 5-го року життя вже засвоюють правильну вимову Р, Л.
У дітей значно покращується фонематичне сприймання (на слух), але можуть плутати деякі звуки С – Ш; Ш – Ж. Нормою буде, коли до п’яти років дитина диференціює на слух, та у вимові всі звуки. Паралельно з цією навичкою завершується формуватись правильна звуковимова.
Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші.
Монологічне мовлення на початковій стадії.
5-6 років До п’яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності.
У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).
У реченні використовуються всі частини мови. Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.
Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.
В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.)
Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з’єднання їх в речення.
У цей період дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників.
Таким чином розвивається мовна і мовленнєва увага, пам’ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, її успішного навчання в школі.
Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічним мовленням.
У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій.
Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення. Розвивається чуття мови, яке допомагає
успішніше користуватися мовою,
виправляти помилки свого мовлення,
помічати такі помилки в мовленні інших.
- Тривожні сигнали мовного розвитку дитини
Якщо у дошкільника відзначаються відхилення від нормального рівня мовного розвитку, потрібно провести обстеження його мови у логопеда дитячої консультації або розвивального центру, і як можна швидше почати корекційні заняття. Оскільки в основі багатьох мовних порушень лежить паталогія нервової системи, при серйозних відхиленнях слід звернутися до невропатолога, пройти рекомендоване лікування в поєднанні з логопедичними заняттями.
Відхилення від норми
До 2 років
- – Мовчить або лепече на незрозумілій мові
- – Відвертається, коли йому ставлять запитання
- – Спілкується жестами, в мові майже немає слів
2-3 роки
- – Діти не використовують мову, як засіб спілкування
- – Активний і пасивний словник вкрай малий
- – Діти не можуть побудувати навіть коротке речення
- – Не розуміє суті казки, не може відповісти на просте запитання щодо її змісту
3-4 роки
- – Діти говорять однією їм зрозумілою мовою
- – Вони неохоче повторюють за дорослим слова і пропозиції
- – На прохання «скажи ще раз, повтори краще» дитина не відгукується
- – Помітні порушення дрібної моторики, недоступні точні рухи
- – Діти не знають назви оточуючих їх предметів
- – Вони не розуміють значення прийменників
- – Дитина не може виконати артикуляційні рухи за зразком дорослого в потрібній послідовності
4-5 років
- – Мова нерозбірлива, в ній відсутні багато звуків, часті перестановки складів і звуків
- – Відповіді на питання односкладові, словниковий запас бідний, обмежений побутовими словами
- – Не може розповісти про предмет, про щось з власного досвіду
- – У словах пропускаються і переставляються склади і звуки
5-6 років
- – Говорить нерозбірливо, неможливо визначити на слух, чи правильно використовує слова, прийменники, погоджує частини мови
- – Словниковий запас вкрай малий
- – Говорить короткими неповними пропозиціями
- – Не вимовляє велику кількість звуків
- – Перекручує слова, переставляє в них звуки і склади місцями
Чим раніше розпочато корекцію мовних порушень, тим менше сил і часу доведеться витратити на оволодіння дитиною мовною системою рідної мови!
