Програмовий зміст: поглибити знання дітей про український національний; розширювати знання про усну народну творчість: потішки, забавлянки; вчити дітей розігрувати різні сюжети ігор, забавлянок, пестівок; відтворювати напам’ять віршований текст засобами ейдетики та сенситивного мислення.
Попередня робота: вивчення віршів «Батьківщина», «Я маленька українка», «Доня хоче спати»; вивчення потішок, забавлянок: «Сорока – білобока», «Калачі»; проспівування колискової «Котику сіренький»; грали в гру «Киця Мура».
Словникова робота: збагачення словника іменниками: Україна, українці, Батьківщина, сорочка вишиванка, спідничка, фартух, віночок, чобітки, шаровари; прикметниками: гаряча, натоплена, файні.
Матеріал: хліб з сіллю, лялька Наталко та Іванко, колиска, немовля (іграшка) Оксанка, солоне тісто, дощечки, серветки паперові, коровай на рушнику.
Хід заняття:
Вихователь.
Добрий день, вам добрі люди!
Хай між вами радість буде.
Щастя хай живе в родині,
Та для всіх на Україні.
Всіх людей вітаєм щиро
І бажаєм щастя й миру.
Ми давно гостей чекаєм,
З хлібом – сіллю зустрічаєм.
(Віддаємо хліб гостям.)
– У кожної людини є свій куточок на Землі. Це край, місце де вона народилася. Це її маленька батьківщина. З таких маленьких рідних куточків і складається наша велика батьківщина.
– Скажіть як називається наша країна? (Україна)
– А хто ж ми з вами за національністю? (Українці)
– Сьогодні до нас завітали гості лялька Наталка та Іванко. Подивіться які вони гарні, святково одягнені, назвіть в який одяг одягнена лялька Наталка. (Сорочка вишиванка, спідничка, фартух, віночок, чобітки.)
– В який одяг одягнений Іванко? (Сорочка вишиванка, шаровари, чобітки.)
– А як ми сьогодні з вами одягнені? (Святково, у сорочки – вишиванки.)
– Давайте пригадаємо вірші про Україну, нашим гостям буде цікаво послухати.
1 дитина. Там, де сонечко іскриться,
Де весняний вітер віє,
Де на горах є столиця –
Наш великий, славний Київ,
Там є наша Батьківщина – Україна!
2 дитина. Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
3 дитина. Я – українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію.
4 дитина. А я дівчинка маленька,
Україна – моя ненька…
В мене стрічечка в косичці,
Файні квіти на спідничці.
Вихователь. Діти, давайте пограємо в гру «Киця Мура». (Діти оберають ведучого за допомогою лічилки.)
Киця Мура, де ти була?
Лапки мила,
Кашу їла,
І мишей водила.
А коли прийшла до хати:
Треба спатоньки лягати.
Вихователь. Щось наші гості ніби засумували, може розкажемо їм віршика «Доня хоче спати» (ейдетика).
У моєї доні
Оченята сонні,
Рученьки, мов з вати –
Доня хоче спати.
Ніч прийшла тихенька
Спи, моя гарненька.
(Грає аудіо – запис плач дитини.)
Вихователь. Дітки, мені здається, хтось ніби плаче. Це маленька донечка Наталки та Іванка Оксанка в колисці плаче, давайте колискову для неї заспіваєм. (Діти співають колискову «Котику сіренький» асоціативне мислення.)
Котику сіренький, котику біленький,
Котку волохатий, не ходи по хаті.
Не ходи по хаті, не буди дитяти
Дитя буде спати, Котик воркотати.
Ой на Кота на Воркота
На дитину дрімота
(А-а-а-а-а-а-а) 2 рази.
Вихователь. Діти, до нас сьогодні завітало багато гостей. Ми з вами будемо щедрими господарями і для Наталки, Іванка, Оксанки і для наших гостей спечемо гарні коровайчики, які прикрасимо листочками та квіточками. (Виготовлення короваїв із солоного тіста.)
– А щоб у нас вийшли гарні коровайчики, нам потрібно розігріти наші пальчики.
Фізхвилинка. Пальчикова гімнастика.
Сорока – білобока
На припічку кашу варила
Ополонечком мішала
А хвостиком накривала
Малих діток годувала:
Цьому дам і цьому дам
А цьому не дам
Бо цей буцман
Дров не носив,
Діжі не місив,
Хати не топив,
Діток гулять не водив
Справжній лежень.
– Подивіться, у вас на столах знаходиться солоне тісто і з нього в нас вийде гарний коровайчик, але тісто в ротик брати не можна, бо воно дуже солоне.
– А хто з вас знає, як пекти коровайчик? (Катаємо по долоньках тісто.)
– Покладіть на свої дощечки тісто, розкатаємо його в долоньках і зплющемо трішечки. А поруч лежать шматочки тіста, з них ми зробимо листочки та квіточки. (Під час роботи з солоним тістом програвання аудіозапису.)
– Дуже гарні вийшли ваші короваї. Ми їх поставимо у піч, щоб вони спеклися. А щоб краще пеклися короваї, заспіваємо забавлянку.
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу
Зверху маком притрушу
В піч гарячу посаджу
Випікайтесь, калачі
У натопленій печі
Буду всіх гостей скликати
Калачами частувати.
Вихователь.
У нас здавна
Є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці
Муку з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей короваєм пригостити.
(Діти смакують короваєм та пригощають гостей.)
Підсумок заняття.
– Дітки, в якій країні ми живемо? (Украйні)
– А хто ж ми з вами за національністю? (Українці)
– Що ми з вами робили на занятті? (Відповіді дітей.)
Вихователь. На цьому наше заняття закінчилось. Давайте всі разом скажемо нашим гостям: «До побачення!»
