ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З КУРСУ «ГЕОГРАФІЯ». 7 КЛАС
І семестр
(34 год.)
| № уроку | Дата | Тема | Види діяльності | Очікувані результати | Домашнє завдання |
|
| ВСТУП (1 год) | ||||||
| 1 |
| Як виглядає поверхня Землі на карті Материки, континенти, частини світу. Океани. | Практикум. Робота з фізичною картою світу Розпізнавання материків, океанів, частин світу за контурами й місцем на карті/глобусі. Робота з інформацією. Порівняння розмірів материків, частин світу, океанів. Користування моделями. Складання пазлів «Карта материків та океанів». | – розуміє зміст понять «материк», «континент», «частина світу»; – використовує карту як джерело інформації; пояснює на конкретних прикладах та доводить практичне значення вивчення материків та океанів. | § 1
|
|
|
РОЗДІЛ І. КАРТОГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ (7 год)
| ||||||
| Тема 1. Карти материків та океанів ( 2 год) | ||||||
| 2 |
| Які бувають карти материків та океанів Карти материків, їхня класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням.
| Робота у групі (парі). Класифікація карт. Дослідження. Визначення карт за змістом (тематикою). Робота з інформацією. Вибір інформації з тектонічної карти світу.
| – досліджує об’єкти і явища, зображені на географічній карті; – здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі та карті; – оцінює практичне значення знань про географічні карти; – взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми
| § 2 |
|
| 3 |
| Чому використовують картографічну генералізацію та спотворення. Які є умовні знаки на картах Поняття про картографічну генералізацію та спотворення. Масштабні й позамасштабні умовні знаки на картах.
| Робота з інформацією. Картографічна генералізація залежно від масштабу. Дослідження. Визначення спотворень площ на карті шляхом порівняння розмірів географічних об’єктів за допомогою сервісу thetruesize.com. Робота в групах (парах). Чи можна уникнути спотворень при побудові дрібномасштабних географічних карт? Практикум. Створюємо фізико-географічну карту світу. | – розрізняє масштабні й позамасштабні умовні знаки; – використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних картографічних досліджень; – використовує карту як джерело інформації; – пояснює на конкретних прикладах та доводить практичне значення карт для вивчення материків та океанів. | § 3 |
|
| Тема 2. Географічні координати ( 3 год) | ||||||
| 4 |
| Що таке градусна сітка Градусна сітка на карті
| Робота з інформацією. Що таке паралелі і меридіани? Користування моделями. Як ведуть відлік від паралелей і меридіанів Складання схеми. Порівнюємо паралелі і меридіани
| – розуміє зміст поняття «градусна сітка»; – пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою; – досліджує об’єкти і явища, використовуючи географічні карти, моделі, зокрема й цифрові; – взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми; – добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань. | §4 |
|
| 5 |
| Як визначати географічну широту і довготу точки на карті Географічна широта і довгота точки на карті | Робота в групі/ парі. Де знаходиться ваш населений пункт? Робота з інформацією. Знаходимо на фізичній карті світу паралелі і меридіани Працюємо з інформацією. Порівнюємо глобус і фізичну карту світу. Робота в групі/ парі. Обговорюємо градусну сітку.
| – розуміє зміст понять «географічна широта», «географічна довгота», «географічні координати»; – користується градусною сіткою для визначення географічних координат; – добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; – оцінює практичне значення знань про географічні координати | § 5 |
|
| 6 |
| Урок-практикум Географічна широта і довгота точки на карті | Практикум. Визначення географічних координат. Робота з картографічною інформацією. Як визначити географічні координати в електронних картографічних сервісах?
| – використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень; – добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; – оцінює практичне значення знань про географічні координати | § 6 |
|
| Тема 3. Відстані на карті (2 год) | ||||||
| 7 |
| Як виміряти відстані на карті за масштабом Вимірювання відстаней на карті: іменований, числовий і лінійний масштаб | Робота в групі/ парі. Перетворення масштабів Практична робота. Визначення протяжності (у кілометрах) материків із півночі на південь та із заходу на схід за допомогою масштабу на карті/глобусі | – використовує градусну сітку й різні види масштабів для визначення відстаней на картах; – добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; – використовує карту та картографічні онлайн-сервіси для організації виконання навчальних задач.
| § 7 |
|
| 8 |
| Як виміряти відстані між точками, що лежать на одному меридіані або паралелі в градусах і кілометрах Відстані між точками, що лежать на одному меридіані, на одній паралелі в градусах і кілометрах | Робота в групі/ парі. Закономірності відстаней на карті Дослідження. Розміри паралелей і меридіанів Практична робота. Визначення протяжності (у градусах і кілометрах) материків із півночі на південь та із заходу на схід за допомогою градусної сітки на карті/глобусі.
| – використовує градусну сітку й різні види масштабів для визначення відстаней на картах; – добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань; знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів; – використовує карту та картографічні онлайн-сервіси для організації виконання навчальних задач.
| § 8 |
|
| 9 |
| Урок узагальнення | Діагностична робота №1 |
|
|
|
|
РОЗДІЛ ІІ. ГОЛОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ (10 год)
| ||||||
| Тема 1. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини (3 год) | ||||||
| 10 |
| Як утворилися материки та океанічні западини Геохронологічна шкала: геологічні ери. Утворення материків та океанічних западин | Робота з картами. Характеристика сучасної картосхеми літосферних плит. Робота з інформацією. Геохронологічна шкала. Дослідження. Сліди історії Землі у гірських породах.
| – розуміє зміст поняття «геологічна ера»; – упослідовнює геологічні ери, епохи горотворення, тектонічні структури; – формулює очікувані результати дослідження з геологічної історії Землі | §9 |
|
| 11 |
| Що зображено на тектонічній карті світу Тектонічна карта світу. Платформи, області складчастості. Епохи горотворення | Практикум. Порівняння карти з картосхемою. Дослідження. Поширення материкової кори та площа суходолу. Робота з інформацією. «Сейсмічна активність та сейсмічні пояси Землі».
| – розуміє зміст понять «платформа», «область складчастості»; – досліджує об’єкти і явища, використовуючи тектонічну карту; – здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на геологічній карті | §10 |
|
| 12 |
| Які закономірності визначають особливості рельєфу та поширення корисних копалин на материках і в океанах Які закономірності визначають особливості рельєфу та поширення корисних копалин на материках і в океанах | Робота з інформацією. Порівняння тектонічної та фізичної карт. Визначення закономірностей утворення різних форм рельєфу. Дослідження. Чи можуть на місці гір утворюватися рівнини, а на місці рівнин – гори? Робота в групі. Презентація «Як сучасна наука пояснює походження та рух літосферних плит?» | – формулює закономірності утворення основних форм земної поверхні, родовищ корисних копалин; – досліджує об’єкти і явища, використовуючи тектонічну та фізичну карти; – встановлює на прикладах взаємозв’язки між тектонічною будовою, рельєфом, видами корисних копалин; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії | §11 |
|
| Тема 2. Клімат (3 год) | ||||||
| 13 |
| Від чого залежить клімат місцевості Кліматотвірні чинники. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів | Дослідження. Як і чому змінюється клімат Землі? Побудова хмари тегів «Клімат». Чи існує взаємозв’язок між поясами атмосферного тиску і кількістю опадів? Практична робота. Побудова кліматограми за наведеними в таблиці даними про середньомісячні температури повітря і середньорічну кількість опадів.
| – розуміє зміст понять «кліматотвірний чинник», «повітряна маса», «тип клімату», «кліматичний пояс»; – створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; | §12 |
|
| 14 |
| Що таке атмосферна циркуляція та яке її значення Повітряні маси. Постійні вітри. | Моделювання. Процес утворення постійних та змінних вітрів. Робота з інформацією. Інтерактивна карта загальної циркуляції атмосфери за допомогою сервісу NullSchool | – розуміє зміст поняття «повітряна маса»; – використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про різні за властивостями повітряні маси для розв’язання запропонованої навчальної /життєвої проблеми; – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості повітряних мас використовуючи відповідну наукову термінологію;
| §13 |
|
| 15 |
| Чому кліматичні пояси розміщені симетрично щодо екватора Кліматичні пояси і типи клімату Землі. Карта кліматичних поясів і типів клімату. Кліматограми. Глобальні зміни клімату | Практична робота. Позначення на контурній карті кліматичних поясів і характерних для них типів повітряних мас. Робота у групі для розв’язання проблем. 10 кроків для протидії зміні клімату Як змінюється світ через глобальні зміни клімату? Як акліматизуватися подорожуючому в різних кліматичних умовах?
| – розуміє зміст понять «тип клімату», «кліматичний пояс»; – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб типи клімату, використовуючи відповідну наукову термінологію; – використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про різні типи клімату для розв’язання запропонованої навчальної /життєвої проблеми; | §14 |
|
| Тема 3. Природні комплекси Землі (2 год) | ||||||
| 16 |
| Чому спостерігається широтна зональність на материках і в океанах та вертикальна поясність у горах. Широтна зональність на материках і в океанах. Природні зони Землі Вертикальна поясність у горах. | Дослідження. Аналіз карти географічних поясів та природних зон з атласу. Практична робота. Позначення на контурній карті природних зон Землі. Проєктна діяльність. Створення лепбуку/ буклету «Природні зони Землі»
| – розуміє зміст понять «широтна зональність», «вертикальна поясність»; – характеризує природні зони Землі, використовуючи відповідну наукову термінологію; – використовує самостійно або з допомогою вчителя інформацію про природні зони для розв’язання запропонованої навчальної проблеми; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії | §15 |
|
| 17 |
| Які є типи водних мас та азональні природні комплекси Типи водних мас. Азональні природні комплекси | Робота з інформацією. Створення схеми класифікації водних мас за глибиною. Практична робота. Характеристика природних комплексів своєї місцевості
| – розуміє зміст понять «зональний природний комплекс», «азональний природний комплекс»; – використовує самостійно або з допомогою вчителя інформацію про азональні природні комплекси для розв’язання запропонованої навчальної проблеми; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії | §16 |
|
| Тема 4. Розселення людей на материках (2 год) | ||||||
| 18
|
| Яка чисельність населення Землі Кількість населення Землі. Картодіаграма чисельності населення на материках. Густота населення. Чому населення розміщується нерівномірно. Природні чинники розселення. Культурна самобутність корінних народів світу | Робота з інформацією. На яких широтах проживає найбільша кількість населення планети? Чому населення Землі розміщено нерівномірно? Аналіз зміни чисельності населення планети за останні два сторіччя. Розв’язування задач. Визначення середньої густоти населення на материках Дослідження. Як природні чинники впливають на густоту населення? Релігійні символи африканських масок. Практична робота. Створення картосхеми «Шляхи розселення людей на Землі» | – розуміє зміст поняття «розселення населення»; – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб розселення людей на материках; – використовує самостійно або з допомогою вчителя відомості про розселення людей та карти шкільного атласу для пояснення впливу природних чинників на густоту населення; – створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження | §17 |
|
|
|
| |||||
| 19 |
| Урок узагальнення | Діагностична робота №2 |
|
|
|
| РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ (36 год) | ||||||
| Тема 1. Африка (7 год) | ||||||
| 20
|
| Чому Африку називають континентом коротких тіней Географічне положення. Берегова лінія. Тектонічна будова, сучасні тектонічні процеси
| Моделювання. Плавання Васко да Гами Робота з інформацією. Візитівка Африки: клубок ідей. Он-лайн вікторина «Африка. Фізична карта». Робота у групі для розв’язання проблем. Які природні особливості формуються у зв’язку з перетином центра Африки екватором? Практичні роботи: Визначення географічних координат крайніх точок, протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід за градусною сіткою і мсштабом. Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів Африки. Дослідження. Наслідки сучасних тектонічних процесів у межах Африкано-Аравійської літосферної плити. Як виник вулкан у межах платформи? | – знаходить і показує на картах моря: моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; – створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; – розуміє зміст понять «тектонічний розлом»; – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, використовуючи відповідну наукову термінологію; | §18
|
|
| 21 |
| Чому Африка багата на корисні копалини Рельєф. Корисні копалини
| Дослідження. Закономірності формування нафто-, газоносних басейнів в Африці. Чому Африка багата бокситами і мідними рудами? Практична робота. Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів Африки. | – розрізняє поняття «родовище корисних копалин» і «басейн корисних копалин»; – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рельєф, використовуючи відповідну наукову термінологію; – використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин; – знаходить і показує на картах гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я Ефіопське; плоскогір’я Східноафриканське; Сахарський і Гвінейський нафтогазоносні басейни; | §19 |
|
| 22 |
| Чому Африка найжаркіший материк Землі Загальні риси клімату
| Робота у групі для розв’язання проблем. Які відмінності існують у однакових кліматичних поясах північної і південної півкуль в Африці. Практична робота. Порівняння екваторіального і субекваторіального клімату Африки за кліматичними діаграмами. | – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, використовуючи відповідну наукову термінологію; – порівнює екваторіальний і субекваторіальний клімат екваторіальних лісів, саван і пустель; – використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування типів клімату; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; | §20 |
|
| 23 |
| Як Африка забезпечена водними ресурсами Води суходолу
| Робота з інформацією. Роль Д. Лівінгстона у дослідженні водних об’єктів материка. Робота у групі для розв’язання проблем. Чому найбільші і найглибші озера утворилися на сході Африки? Практичні роботи. Оцінка впливу рельєфу та клімату на формування річкової мережі і режим річок. Позначення на контурній карті основних водних об’єктів Африки. | – знаходить і показує на картах річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса; водоспад Вікторія; – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб внутрішні води, використовуючи відповідну наукову термінологію; – використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей мережі річок, озерних улоговин; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; | §21 |
|
| 24 |
| Які особливості розміщення природних зон Африки Природні зони
| Дослідження. Чи є ґрунти в Сахарі? Робота з інформацією. Встановлення подібності і відмінності в описах червоних і червоно-бурих ґрунтів. Проєктна діяльність. Природні зони Африки: фотосафарі найбільшими національними парками материка | – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб природні зони Африки, використовуючи відповідну наукову термінологію; – знаходить і показує на картах пустелі: Сахара, Наміб, Калахарі відповідно до навчального завдання; досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти, моделі, зокрема й цифрові; – порівнює червоні й червоно-бурі ґрунти, рослинний і тваринний світ екваторіальних лісів, саван і пустель; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; | §22
|
|
| 25 |
| Що вплинуло на розселення африканського населення на материку Розселення населення на материку Основні екологічні проблеми
| Робота у групі для розв’язання проблем. Як зупинити опустелювання саван? | – пояснює як географічне положення (щодо тектонічних структур, великих форм рельєфу, басейнів корисних копалин) впливає на спосіб життя та світогляд людей – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії; | §23 |
|
| 26 |
| Урок узагальнення | Діагностична робота №3 |
|
|
|
| Тема 2. Австралія (6 год) | ||||||
| 27 |
| Які особливості географічного положення Австралії Географічне положення. Відкриття материка європейцями | Робота з інформацією. Візитівка Австралії: клубок ідей. Вікторина «Австралія. Фізична карта» Практична робота. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії. | – знаходить і показує на картах різного масштабу: моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф; півострів Кейп-Йорк; | §24 |
|
| 28 |
| Чому в Австралії переважають рудна корисні копалини Взаємозв’язок тектонічної будови, форм поверхні, основних родовищ корисних копалин на материку | Дослідження. Чому в Австралії немає діючих вулканів? Де на материку й чому є кам’яновугільні басейни, родовища бокситів, залізних руд? Практична робота. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії.
| – розуміє зміст поняття «кристалічний щит», «осадовий чохол»; – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб тектонічну будову, рельєф, Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; – знаходить і показує на картах різного масштабу: Західно-Австралійське плоскогір’я; Центральну низовину; гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко); – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії. – досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти; | §25 |
|
| 29 |
| Які особливості клімату Австралії Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Поверхневі та підземні води материка | Моделювання. Схема руху повітряних мас, що впливають на клімат Австралії. Практичні роботи. Порівняння тропічного пустельного і тропічного морського типів клімату за кліматичними діаграмами. Порівняння клімату південної частини Африки і Австралії Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії. | – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб клімат, води Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; – порівнює тропічний морський і тропічний пустельний клімат на материку, пустельні ландшафти Австралії й Африки; – знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр; – створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження; | §26 |
|
| 30 |
| Які особливості органічного світу Австралії. Особливості рослинного і тваринного світу материка, природні зони | Дослідження. Чому в Австралію заборонено ввозити тварин і рослини? Робота з інформацією. Ендеміки Австралії. Порівняння пустель Австралії і Африки. | – характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб рослинний і тваринний світ Австралії, використовуючи відповідну наукову термінологію; – використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ для виявлення закономірностей формування рельєфу, родовищ корисних копалин, типів клімату, мережі поверхневих і запасів підземних вод, зональних природних комплексів; – знаходить і показує на картах різного масштабу: пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія відповідно до навчального завдання; – досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти; | §27 |
|
| 31 |
| Яке населення Австралії Заселення материка, природні чинники розселення. Основні екологічні проблеми | Дослідження. Чому Австралія малозаселений материк? Які природні чинники зумовили розселення людей на материку? Робота в групі для розв’язання проблем. Як австралійців забезпечити прісною водою? Проєктна діяльність. Фотоколаж «Природні об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Австралії». Подорож в Австралію: рекомендації мандрівникам.
| – досліджує об’єкти і явища, використовуючи тематичні карти; – бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми комунікативної взаємодії.
| §28 |
|
| 32 |
| Урок узагальнення | Діагностична робота №4 |
|
|
|
|
| ||||||
