Ігрові технології у сучасному освітньому процесі

Ігрові технології у сучасному освітньому процесі

Педагогічне кредо: “Не буває нудних справ, бувають нудні підходи до їх виконання.  Геть нудьгу, давай творчість! “.  Педагогічні завдання:

• Розвиток пізнавальної активності і творчих здібностей учнів.
• Розвиток естетичних уявлень і художнього смаку учнів.
• Розвиток критичного мислення, навичок групової самоорганізації, вміння вести діалог.
• Формування умінь в учнів застосовувати отримані знання на практиці.
• Виховання активної життєвої позиції і почуття патріотизму.

Основні завдання розвитку учнів:

• Розвиток інтелектуальних і творчих здібностей.
• Розширення кругозору учнів.
• Розвиток загальнонавчальних вміння та навичок.
• Розвиток умінь і навичок співпраці, взаємодопомоги та взаємовиручки, учнівського самоврядування.
• Розвиток особистої цілеспрямованості, самоконтролю та ін.

Вирішення цих завдань здійснюється як через визначені форми навчання та додаткові заняття по предмету, з використання різних освітніх технологій і методів, так і позаурочні форми навчання.  Активні методи навчання на уроках технології

1. Робота з усними та письмовими текстами на уроці. Традиційні форми проведення занять, на яких учитель усно викладається навчальний матеріал: лекція, бесіда, розповідь, пояснення нового матеріалу. На таких заняттях активність учнів досягається за рахунок введення учителем у зміст матеріалу різного роду протиріч, навмисних помилок, прийомів проблемного навчання:

• висування і подальше обгрунтування пропозицій (гіпотез),
• постановка проблемних питань,
• організація дискусійного розгляду нового матеріалу та ін.).

2. Навчальні завдання, що працюють на рішення поставлених завдань: завдання дослідницького характеру, завдання з пошуку нових технологій, оптимізації послідовності операцій, підбору пристосувань, приладів, організації робіт тощо, імітаційні вправи, які можуть носити руховий і розумовий характер. До руховим вправам відносяться: робота на тренажерах, а до розумових – розбір або побудова конкретних ситуацій.  Такі ситуації можуть стосуватися розробки структури технологічного процесу, функціонально-вартісного аналізу вироби або технології, обгрунтування раціональності комунікативних процесів у трудових відносинах, аспектів маркетингу та ін., навчальні ігри – це синтез релаксопедіческіх підходів і ланцюги імітаційних проблемних ситуацій, в тому числі конфліктних,  в яких учасники виконують відведені їм соціальні ролі відповідно до поставлених цілей. 

Види навчальних ігор, що застосовуються на уроках технології:

Організаційно-діяльні ігри, передбачають організацію колективної розумової діяльності на основі розгортання змісту навчання у вигляді системи проблемних ситуацій і взаємодії всіх суб’єктів навчання в процесі аналізу.  Вони можуть бути пов’язані з формою побудови навчального заняття (наприклад, складання кросворду або змагання двох груп учнів при взаємній постановці питань або виконання практичних завдань). 

 Рольові ігри, характеризуються наявністю завдання або проблеми і розподілом ролей між учасниками її рішення.  Розігрування ролей створює на уроці взаємозалежність учнів і тим самим активізує їх пізнавально-творчу діяльність.  Це досягається наступними засобами:

1. Постановкою загальної для групи досить складного завдання, яка вимагає колективної взаємодії учнів.
2. Забезпеченням відмінності інтересів учасників рольових ситуацій, які можуть представляти різні служби (наприклад, замовники і закрійник, закрійник і модельєр, покупці і продавець і т.д.);
3. Дискусійним взаємодією учасників групи відповідно до їх ролями;
4. Введенням учителем по ходу заняття коригувальних умов, додаткових відомостей, перешкод і ін .;
5. Обов’язковою оцінкою учителем рольових функцій учнів в ході і в кінці уроку.

Ділові ігри, представляють собою імітаційне моделювання реальних процесів і механізмів.Це форма відтворення предметного і соціального змісту, будь-якої реальної діяльності (професійної, соціальної, технічної і т.п.).  У моделюють гри бажано включати певні протиріччя інтересів учасників групи.  Це дозволяє наблизити ігрову модель до реальних процесів.  В ході гри учасники мають не всі дані для прийняття оптимального рішення, в їх дії вводяться перешкоди, що утрудняють виконання завдання. 

Для ділової гри, що моделює реальну ситуацію, важливо спонукати кожного учасника діяти як в реальній ситуації.  Важливим є узгодження дій учасників гри.  В окремих епізодах може виникнути ситуація, коли одні учасники повинні підпорядкувати свої інтереси іншим для успішної діяльності групи в цілому.  Необхідно акцентувати внесок кожного учасника в поточні та остаточні результати гри, для цього обов’язковий проміжний і рубіжний контроль для всіх членів ігрової групи. 

• Пізнавально-дидактичні ігри, в яких створюються ситуації характеризуються включенням вивчається в незвичайний ігровий контекст. Наприклад, “Подорож льняного волокна”, “На балу у принцеси” і ін.
• Ігрове проектування – може бути пов’язано з рішенням конструкторської завдання або розробкою технології. При реалізації цього методу вчитель формулює завдання і вихідні умови до неї.  Він може обмежити коло пошуку рішень. 

Для ігрового проектування, на відміну від методу проектів, обов’язковим є введення змагальної ситуації в навчальний процес.  Учні діляться на невеликі групи, кожна з яких розробляє і подає свій варіант вирішення проблеми.  Залежно від складності поставленого вчителем проблеми готові варіанти можуть розглядатися на цьому ж занятті або повинні бути представлені для обговорення на наступних заняттях.  3. Освітні технології педагогічні методи, використовувані під час уроків технології:

• неігрові методи (імітаційні вправи),
• проектні методи навчання,
• імітаційні ігрові заняття (навчальні ігри, ігрове проектування та тренінгові вправи, • інтегровані уроки,
• інтегровані проекти,
• систематичне використання на уроках і в позаурочній діяльності інформаційно-комунікаційних технологій.

Інтегровані проекти (в нашому розумінні) – це робота з інформацією за допомогою сучасних засобів та спосіб  в, де взаємодія “учитель-учень” відбувається на новому якісному рівні. Види інтегрованих проектів, представлених в електронному вигляді, можуть бути наступними: презентації; електронні підручники; електронні журнали; сайти.

Позаурочні форми зайнятості учнів, спрямовані на ефективне вирішення поставлених завдань: 

• Спецкурси: “Майстерня Золотошвейки”, “Основи клаптикової пластики”, “Основи об’ємного моделювання”.
• Традиційна декада предметів художньо-естетичного циклу, включає наступні заходи: “А, ну-ка дівчинки”,”Кулінарний поєдинок”,” Майстер-візажист “.
• Робота над соціальними проектами. Соціальне проектування, яке є одним із сучасних інтенсивних методів соціальної практики. 

На основі викладеного вище можна зробити загальні висновки:

• Дидактичною особливістю активних методів навчання є те, що вчитель змушує учнів активізувати увагу і мислення. При цьому активність підтримується незалежно від бажання учнів.
• Для цих методів навчання характерна висока ступінь прояву зворотних зв’язків від учня до вчителя. Форми та інтенсивність прояву навчальної діяльності учнів служать вчителю контрольним інструментом для якісного управління їх пізнавальною активністю.
• Вибір і особливості застосування активних методів навчання будуються з урахуванням характеру навчальних занять.