1) Що таке ENERGY STAR і звідки він узявся
ENERGY STAR — це добровільна програма маркування енергоефективності, яку у 1992 році започаткувало Агентство з охорони довкілля США. Старт був із комп’ютерів і моніторів, коли електроніки стрімко більшало, а споживання електроенергії росло. Саме тоді, коли світ усвідомив про зростаючі темпи енергоспоживання і виникла необхідність звернути на це увагу.
Ідея проста: задати чіткі критерії ефективності й відзначати техніку, яка заощаджує електрику та несе менше шкоди світу. Згодом програма охопила десятки категорій продукції, а також будівлі та житлові будинки. Тобто ENERGY STAR тепер, це не лише про монітор, який заощаджує електрику, це про загальну енергоефективність у всьому, що нас оточує.
Окремо про еволюцію вимог.
Щороку відзначаються моделі з найвищими результатами у своїх класах — рівень «Найефективніші». Для житла з’явився сучасний орієнтир NextGen, що акцентує високоефективні електротехнології (теплові насоси, електричні кухонні плити, водонагрівачі на теплових насосах, готовність до заряджання електромобіля) та постійне підвищення планки ощадності.
Від запуску й донині результат вимірюється мільярдами: за оцінками програми, зекономлено понад 5 трлн кВт·год, уникнуто понад $500 млрд витрат на енергію та близько 4 млрд т викидів парникових газів.
Ці цифри дійсно вражають, адже демонструють, якої шкоди вдалося уникнути завдяки простій стандартизації та сертифікації. Але це лише маленька частина переваг.
Житловий вимір.
Сертифіковані будинки зазвичай економніші на ~10–20% порівняно з «типовим» житлом, що будується без врахування стандартів та рекомендацій ENERGY STAR. На рівні окремого домогосподарства сильний ефект дають окремі пристрої: наприклад, тепловий насосний водонагрівач з маркуванням ENERGY STAR допомагає американській родині з чотирьох осіб заощаджувати близько $550 на рік і понад $5 600 за строк служби.
Технології, які з’явились завдяки ENERGY STAR (н3)
Ця програма сертифікації – це не лише наліпка на вашій техніці, а рушійна сила створення важливих технологій та функцій, які сьогодні ми сприймаємо, як звичні. Саме завдяки вимогам цієї програми сертифікації наша техніка сьогодні дає нам можливості без яких ми вже не уявляємо нашого побуту.
Багато «зрозумілих сьогодні» речей з’явилися саме як вимоги або практика програми:
- Режим сну та очікування – мінімальний стандарт, який впровадила ENERGY STAR. Специфікації вимагають наявності засобів автоматичного переходу в низьке споживання (датчик/таймер, підтримка DPMS) та енергокерування в «штатних» налаштуваннях. Це зробило «сон за замовчуванням» нормою для комп’ютерної та дисплейної техніки. Ось перший, але яскравий приклад того, як стандарти ENERGY STAR допомогли виробникам обладнання провадити технології до яких ми звикли, як до буденних речей.
- Низьке енергоспоживання в режимі очікування. Для дисплеїв встановлено суворі межі (типово 0,5 Вт у режимі сну, з невеликими надбавками лише за сенсори присутності, сенсорний шар або повну мережеву готовність). При наявності великої кількості екранів чи техніки вцілому, таке мінімальне споживання важливе, а у навчальних класах це значно зменшує так звані «вампірні» втрати.
2) Переваги ENERGY STAR для приватного та державного обладнання
Сертифікація ENERGY STAR, це про заощадження та раціональне використання. Ці засади сталого розвитку є не лише ознакою свідомої людини, а стають приємним бонусом у наших рахунках, як приватних, так і бюджетних витратах. Врахування такої серйозної сертифікації, як ENERGY STAR споживачем, чи покупцем має низьку очевидних, та не очевидних переваг, навіть якщо відповідність високим стандартам ENERGY STAR не є юридичним зобов’язанням, ця наліпка означає багато переваг для розумного користувача.
- Сучасні технології дисплеїв. Ми вже згадували, що “режим сну» та датчики пробудження мають бути вдячні своїй появі, завдяки цим стандартам. Ефективні системи підсвічування екранів з квантовими точками, є ще однією технологією, яка з’явилась завдяки загальній філософії ENERGY STAR. Ця технологія дозволяє досягати високої яскравості без зайвих втрат енергії, і умовно відома нам, як OLED (QLED).
- Довіра. Маркування підтверджується незалежними випробуваннями за методиками компетентних органів; з 2011 року тестування проводиться у визнаних незалежних лабораторіях із подальшою сертифікацією (за методиками EPA/DOE), що дає додатковий рівень упевненості, що заявлені цифри відповідають дійсності. Споживач нерозраховує лише на чесність виробника, а переконується в якості та ефективності обладнання завдяки незалежному контролю. Це важливо, для приватного використання і ще важливіше коли мова йде про розпорядження державними коштами.
- Комфорт і надійність. Енергоощадні компоненти менше гріють приміщення, обладнання працює тихіше, а режими сну/автопробудження зменшують «людський фактор» забути вимкнути техніку.
- Енергоефективність – менше кВт·год — менші рахунки. Навіть якщо громада, підприємство чи навчальний заклад не ставить «зелених» цілей, економія від нижчого споживання у робочому режимі реальна й відчутна щомісяця.
ENERGY STAR — це про розумну економію. Маркування зазвичай корелює з нижчим споживанням електроенергії та кращими режимами сну/очікування, адже виріб проходить незалежні випробування й має вбудовані механізми енергокерування. Водночас абсолютний «мінімум ват» не завжди можливий або доцільний, на показники впливають: яскравість, тип підсвітки, наявність сенсорного шару, мережеві функції чи потужність обчислювальних модулів. Тому пристрій із ENERGY STAR — це не обов’язково «найменше споживання за будь-яку ціну», а радше найраціональніше використання енергії для свого класу обладнання та призначення.
Загалом на порталі ENERGY STAR налічується більше 100 моделей інтерактивних панелей, які отримали сертифікацію. Це дає великий вибір та різноманіття.
3) ENERGY STAR в Европі та Україні (н2)
Як ENERGY STAR співвідноситься з європейськими вимогами (н3)
У Європейському Союзі багато років діяла спільна програма ЄС–США ENERGY STAR для офісної техніки. З лютого 2018 року ЄС системно спирається на власні інструменти: енергетичне маркування з класами A–G та обов’язковою реєстрацією моделей в EPREL (із 2019 року), вимоги екодизайну, а також сучасний регламент про стійкі продукти (ESPR). Вимоги Европейського Союзу додатково оріентовані на принципи екодизайну та ремонтопридатності.
Попри це, наліпка ENERGY STAR і сьогодні залишається зрозумілим світовим символом ощадності та раціонального споживання, який доречно використовувати як додатковий індикатор поруч із класами A–G.
Аналог стандартизації в Україні (н3)
В Україні діють норми, гармонізовані з ЄС, тож підхід до техніки дуже схожий: екодизайн, ремонтопридатність, маркування та інші вимоги поступово оновлюються й набирають чинності в міру євроінтеграції. Спільним знаменником цих правил є обмеження споживання в режимах «вимкнено» й «очікування», обов’язкові механізми «сну» та загальний курс на низьке енергоспоживання. Водночас інтерактивні дошки й панелі для навчання є винятком із системи класів енергомаркування A–G, але не є винятком із вимог еко дизайну: на них поширюються правила щодо режимів сну/очікування, автоматичного переходу в цей режим та ремонтопридатності. Таким чином, навіть без етикетки A–G для цього сегмента зберігається європейська логіка ощадливого та раціонального використання енергії.
Попри зобов’язань для навчальних дисплеїв існують сучасні рекомендації, щодо енергоспоживання дисплейної техніки.
Коротко і конкретно для 65″ UHD (4K), не OLED: під нормами ЄС/України (екодизайн для електронних дисплеїв, «Tier 2» з 1.03.2023) гранична вимога в робочому режимі (SDR) відповідає ≈112 Вт максимально допустимого споживання (це випливає з формули індексу EEI з EEImax = 0,90 для 4K; число ~112 Вт на 65″ широко наводиться галузевими довідниками).
Додатково діють «сні/очікування»: off ≤ 0,30 Вт, standby ≤ 0,50 Вт, мережевий standby ≤ 2,0 Вт;
4) Практика для шкіл: порівняння популярних 65″ інтерактивних панелей в Україні за рівнем енергоспоживання.
Ми свідомо порівняли інтерактивні панелі для навчання, розміром 65 дюймів, які найчастіше використовуються в школах. Як раніше зазначалось в цьому матеріалі сертифікацію ENERGY STAR мають більше 100 моделей інтерактивних панелей, але нам важливо провести порівняння серед популярних в українських освітніх закупівлях.
Завдання — дати зрозумілу картину, де саме школа може заощадити, що критично в умовах уразливої енергосистеми, високої вартості її обслуговування та в умовах воєнних викликів. Це також важливо коли живлення відбувається від генераторів чи акумуляторних систем – далі ми побачимо, що різниця у декілька разів робить іноді неможливим безперервність навчального процесу для деяких моделей.
У таблиці — типове («стандарт») та/або максимальне («макс.») споживання за даними виробників.
Для зручності ми розподілили бренди та моделі за рейтингом зростання енергоспоживання та розподілили їх на три групи:
- Низьке – до 100 Вт\год
- Середнє – до 100-200 Вт\год
- Високе – більше 200 Вт\год
Варто зауважити, що в групі з низьким енергоспоживанням є модель, що споживає майже в два раз менше ніж максимальні норми цієї групи (65 Вт\год). А в групі з великим енергоспоживанням є моделі, що значно перевищують мінімальний бар’єр цієї групи, адже єдині данні, які доступні по обладнанню це максимальне споживання (320 – 650 Вт\год).
* символ ”–“ – означає відсутність даних в офіційних джерелах.
Примітка. У частини моделей оприлюднено лише «макс.» — їхні реальні «типові» значення зазвичай менші. Але навіть так видно порядок відривів.
Скільки витрат заощаджує школа – “рахуємо в грошах” (h3)
Припустимо, панель працює 6 год/день × 200 навчальних днів = 1200 год/рік. Для прикладу візьмімо умовну вартість електроенергії 8,25 грн/кВт·год
Низька група: (~65 Вт): витрати ~0,065 кВт × 1200 × 8,25 = 643,5 грн/рік.
Середня група: — ~129 Вт → ≈1277,1 грн/рік;
Висока група: — 220 Вт → ≈2178 грн/рік;
І окремий розрахунок на прикладі обладнання з максимальним енергоспоживанням:
~650 Вт → ≈6435 грн/рік;
Тобто різниця між обладнанням з мінімальним рівнем споживання, сертифікованим за програмою ENERGY STAR та обладнанням без такої сертифікації де відомий рівень лише максимального енергоспоживання, може складати 5791,5 грн .
У школі з 10 панелями це вже майже 58 тис. грн/рік додаткових витрат або заощаджень, залежно від вибору. За ці гроші можна придбати щонайменше два ноутбуки + інше дрібне обладнання. І це кожного року на прикладі лише 10 панелей за умови раціонального вибору. Звісно такі розрахунки є доволі орієнтовними, не можуть вважатись точними, але і не враховують зростання вартості електроенергії, тому це скоріше орієнтир, але орієнтир вражаючий. Як було зазначено раніше для інтерактивних панелей з мінімальною вимогою до живлення набагато простіше забезпечити це саме живлення від акумуляторів, чи навіть великих павербанків – це вкрай важливо в умовах сьогодення.
ENERGY STAR — не просто наліпка. Це надійний індикатор економної техніки, який історично змусив ринок прийняти режими сну «за замовчуванням» і суворі ліміти споживання в очікуванні. Для навчального середовища це означає менше рахунків, менше тепла й шуму, більше надійності. А в масштабах країни (енергосистеми якої постійно страджає) — відчутне скорочення навантаження на енергосистему. Тож навіть там, де маркування не є обов’язковим юридично, воно лишається корисним додатковим орієнтиром для розумного вибору.
