В моєму серці…
В моєму серці квітне Україна,
В душі моїй – волошки й чебреці…
Чому стоїш і досі на колінах?
Чому сльоза у тебе на щоці?..
Чия війна спалила тобі коси?
І в дім чия удерлася біда?
Чому так потьмяніла твоя просинь,
Й туман на серце білий осіда…
Але люблю, люблю тебе і досі,
Моя рука у тебе на чолі…
Он чуєш, гуси в небі стоголосі, –
Іде весна по репаній землі.
Я вірю в правди світлу перемогу,
Ще буде день – веселка зацвіте!
І вийдеш ти на праведну дорогу,
Тобі всміхнеться сонце золоте.
А я люблю, люблю тебе й такою,
Яка ти є: і сильна, і слабка.
До тебе притулюся я щокою, –
Нехай від тебе лихо утіка!
В моєму серці квітнеш, Україно!
І осінь квіту хай не обрива!
Дзвени піснями диво-солов’їно,
Нехай душа у веснах спочива!
Добірка власних поезій про Україну (На допомогу класному керівникові для сценарію) вирізняється креативом, дуже і дуже гарні.
Завантажила собі Ваші поезії. Такі красиві! Щиро вдячна! Супер-знахідка для будь-якого конкурсу декламаторів патріотичної поезії! Натхнення Вам!