Артикуляційні вправи – корисні та цікаві.
Артикуляційні вправи для губ.
«Жабенята»
Мета: відпрацювати вміння виконувати вправу «широка усмішка», утримувати губи у цій позиції.
Ми веселі жабенята,
Ква-ква-ква, ква-ква-ква!
Любим плавати й стрибати,
Ква-ква-ква, ква-ква-ква.
У маленьких скрекотушок
Рот широкий, аж до вушок.
«Слон-витівник»
Мета: виробити вміння створювати губами трубочку, наче хоботок.
Я стою собі й гуду:
Ду-ду-ду, ду-ду-ду!
Бо я витівки люблю:
Ду-ду-ду, ду-ду-ду!
Набираю в рот води.
Пирх – тікайте хто куди!
«Жабенята-слоненята»
Мета: відпрацювати координованість та диференційованість рухів губ.
Дуже люблять жабенята
Свою пісеньку співати:
- Кумки-кумки, ква-ква-ква, –
Ось тобі і всі слова.
Нас навчили слоненята
Губки хоботком тримати:
- У-у-у, у-у-у!
Дуже дякую слону.
«Корівка і кізка»
Мета: закріплювати вміння дітей виконувати «трубочку» і «усмішку».
Ви не знаєте, чому-у-у-у
Всі корівки кажуть: «Му-у-у!»
Козенятко мале
Ще з дитинства каже: «Ме-е-е».
Так ведуть розмову
Кізонька й корова:
«Ме-е-е», «му-у-у»,
«Ме-е-е», «му-у-у».
Ознайомлюючи дітей з вправами для язика, варто спершу запропонувати їм таку загадку:
Хто сховався у печері
За м’які рожеві двері,
За якими ще одні
Двері білі та міцні?
Хто в печері жити звик?
Ну, звичайно, наш… (язик).
Для виконання статичних вправ пропоную ігрову композицію «Стає слухняним наш язик».
В кожнім роті є язик,
Та не всіх він слухать звик.
А щоб він слухняним став,
Треба знати кілька вправ.
«Лопатка»
Мета: вчити дітей розслабляти м’язи язика, утримувати його широким, пласким протягом 10-15 секунд.
1-й варіант
Язик широкий, як лопата,
Та легко нам його тримати.
2-й варіант
Язик лопаткою тримай,
Поки лічу я – не ховай.
Раз, два, три, чотири, п’ять –
Можеш свій язик сховать.
«Голочка»
Мета: навчити дітей напружувати язик, робити його вузьким, гострим (15 с).
1-й варіант
Наш слухняний язичок –
Найгостріша з голочок.
Став напруженим, вузьким.
Потримай його таким.
2-й варіант
Язик свій швидше нагостри –
На голочку перетвори.
Його вузеньким потримай,
Поки рахую – не ховай.
«Лопатка чи голочка»
Мета: навчити розслабляти і напружувати м’язи язика, переводити його з одного положення в інше. На сигнал вихователя діти «перетворюють» язик то на «лопатку», то на «голочку».
«Чашечка»
Мета: навчити робити язик широким, а потім, піднявши кінчик язика, утворити форму чашечки.
1-й варіант
Зроби широким свій язик,
Його краєчки підніми,
Бач, вийшла чашечка у нас,
Ану зроби її ще раз.
2-й варіант
Виконати нам не важко
Вправу цю, що зветься «чашка».
«Гірка»
Мета: тренувати підйом спинки язика, закріпити відчуття позиції: кінчик язика за нижніми різцями.
Розтягни до вушок губи,
Язичок – за нижні зуби,
«Гіркою» язик тримається,
Так ця вправа й називається.
«Язик-чарівник»
Знаємо, що наш язик –
Дивовижний чарівник.
Все, що ми захочемо,
Зробить він охоче.
Перетвориться спочатку
На малесеньку лопатку;
Гостру голочку язик
Вже давно робити звик.
Побажаєм, стане чашкою,
Зовсім це йому неважко.
День і ніч ні на хвилину
Не спиняється годинник.
Зробим язичком ось так:
Тікі-так, тікі-так.
Наша гойдалочка мила
Діткам всім дарує крила.
Вгору-вниз, вгору-вниз,
Опустись і піднімись.
Серед лісу, на горбочку,
Гарні виросли грибочки,
А найкращий – боровик,
З ним знайомий наш язик.
Знаєш ти і знаю я,
Якщо трапиться змія
І покаже своє жало,
Сміху, мабуть, буде мало.
Карлсон прилетів і зранку
З’їв варення цілу банку.
Він злизав його ось так.
В нього пречудовий смак!
Ось біжать без перепони
По дорозі диво-коні,
І дзвенять, дзвенять підкови
Диво-коників казкових.
А тепер ось, як індик,
Забелькоче наш язик.
Що ж бо хоче він сказати
Неслухняним індичатам?
Наш язик-чарівник
Показав усе, що міг,
Повернувся до хатинки:
Час настав для відпочинку.
«Пригоди язика»
Ось пригодонька яка
Трапилась у язика:
Спав тихенько у хатині
На м’якій, пухкій перині.
Раптом чує голосок:
«Ну ж бо, друже, язичок,
мій товаришочку любий,
Розтуляй швиденько губи
І виходь мерщій із хати,
Будемо разом гуляти».
Ледве вийшов на поріг,
Від утоми тут же ліг.
Каже сонечко ласкаве:
- Ну ж вставай робити вправи!
Нумо, годі вже лежати,
Треба сили набиратись.
Язичок наш вигнув спинку,
Зупинився на хвилинку
І до сонця потягнувся,
Задоволено всміхнувся.
Подивився вліво, вправо:
Ой, як гарно, як цікаво!
Онде гойдалка крилата
Вже запрошує маляток,
Заливається баян,
Дай-но, потанцюю й я.
Он грибочок за пеньком,
Стану я таким грибком.
Ось горішки на ліщині,
Покочу їх до хатини.
Як котив горішок я,
Трапилась мені змія,
І від неї дав я драла,
Щоб мене не наздогнала.
Скільки в цьому світі дива!
Все скінчилося щасливо.
Вийшла подорож на славу,
Став язик наш сильний, жвавий.
Повернувся я додому
І відчув страшенну втому.
Відпочину. Завтра знову
Буде подорож казкова.
